«ОДІССЕЯ МОГО ЖИТТЯ» (ІІ. З Берліну до Ужгороду): невідомі мемуари Анни Франко-Ключко

Друга частина спогадів Анни Франко-Ключко «Одіссея мого життя», що має назву «[ІІ.] З Берліну до Ужгороду», була опублікована у шести номерах канадської газети «Гомін України» за 1959 р. (№24. 1.VІ. С. 3; № 25. Від13. VІ. С. 3; №26. Від 20. VІ. С. 3; №27. Від 27. VІ. С. 10; №28. 4.VІІ. С. 6; №…

«ОДІССЕЯ МОГО ЖИТТЯ» (І. З Києва до Берліну): невідомі мемуари Анни Франко-Ключко

Продовжуємо публікацію мемуарів Анни Франко-Ключко «Одіссея мого життя». Сьогодні наші читачі мають змогу прочитати першу частину споминів під назвою «З Києва до Берліну». Вони були опубліковані у шести номерах газети «Гомін України» за 1959 (№16. Від. 11.ІV. С. 3; №17. Від 18.ІV. С.3; № 18. Від 25.ІV. С.3; №21. Від 16.V. С.3; № 22. Від…

«ОДІССЕЯ МОГО ЖИТТЯ»: невідомі мемуари Анни Франко-Ключко

© Наталя ТИХОЛОЗ У сучасному франкознавстві донька Івана Франка Анна найперше відома своїми споминами «Іван Франко і його родина», що вийшли ювілейного 1956 року у Торонто. Ці спомини були даниною шани відомому Батькові. Але не про них сьогодні мова… У мемуарному спадку Анни Франко-Ключко абсолютно незнаними для нас залишилися її спогади під назвою «Одіссея мого життя»,…

У хаті доньки Івана Франка: інтерв’ю з Анною Ключко

 © Наталя ТИХОЛОЗ 1949 року, після смерті свого чоловіка Петра Ключка[1], Анна Франко-Ключко[2] переїхала до Торонто (Канада), де прожила майже 40 років аж до своєї смерті 24 квітня 1988 р. Курси медсестер, які відвідувала ще дівчиною у Євгена Озаркевича, а також довголітній досвід праці поруч з чоловіком-лікарем дали змогу їй невдовзі обійняти посаду медсестри у «Східному…

ЗА ЕПІСТОЛЯРНИМ РЯДКОМ: Ольга Франко і подружжя Лисенків

                                                   © Ярослава МЕЛЬНИК Докторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка Українського вільного університету (Мюнхен) «Лист до мене прошу адресувати на ім’я Катря Лисенко Ма[р]і[ї]н[сько]-Благовєщенская №95, передати О.»[1], — на таку помітку натрапляємо в одному з «київських» листів Ольги Франко до Івана Франка, датованому кінцем грудня 1900 року. Маріїнсько-Благовіщенська, 95 — це домашня адреса…

МІЖ ІДЕАЛОМ І РЕАЛЬНІСТЮ: проблематика праці Івана Франка “Поза межами можливого”

 © Богдан ТИХОЛОЗ Дивовижним універсалізмом свого генія Іван Франко завдячував гарячому бажанню «обняти цілий круг людських інтересів», аби «не лишитися чужим у жаднім такім питанні, що складається на зміст людського життя», а отже, «бути чоловіком» [т. 31, с. 309]. «Бути чоловіком», «цілим чоловіком» для Франка означало – бути творцем. Іван Франко як «цілий чоловік», «цілий творець»[1]…

ПЕТРО КЛЮЧКО: штрихи до життєпису військового лікаря

 © Наталя ТИХОЛОЗ Я давно хотіла про нього написати. Сказати, хоча б кілька слів у вінок шани військового лікаря Петра Ключка, постать не заслужено забуту і якось ніби затерту з нашої національної історії. Невелике коло франкознавців скаже вам, що це зять Івана Франка, чоловік його доньки Анни, та й, певно, усе… А поза тим його праця…

До життєпису Федора Васильовича Хоружинського, батька Ольги Франко

© Андрій ПАРАМОНОВ Дослідник історії Слобідської України Ольга Хоружинська відома в Україні і світі як дружина Івана Яковича Франка. Вважається, що вона народилась в селі Бірки Харківської губернії в родині дрібного поміщика і чиновника у 1864 році. Родовід Хоружинських давно мене цікавив. Колись я мріяв видати книжку про Ольгу Хоружинську та її родину, представити її…

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДОРОБОК ПЕТРА ФРАНКА: у пошуках творчого «я»

© Наталя ТИХОЛОЗ Феномен Івана Франка як письменника-класика загальновизнаний і канонізований в історії української літератури та культури загалом. Водночас набагато менш знаним – і досі не визнаним! – є той факт, що літературні традиції великого батька знайшли продовження у творчій діяльності його нащадків, і передусім дітей: Андрія[1], Тараса[2], Петра і Ганни[3] Франків. Усі вони були не…

СПОГАДИ КЕКИЛІЇ ВОЛЯНСЬКОЇ-ҐАРДЕЦЬКОЇ ПРО ІВАНА ФРАНКА І КРИВОРІВНЮ

© Наталя ТИХОЛОЗ Про літування Івана Франка у Криворівні свого часу залишив чудові спомини Олекса Волянський (роки життя: 7.10.1862 – 2.03.1947)[1], що був священником цього села у 1893–1922 роках. Саме у час його парохування Криворівня стала українськими Атенами і щедро гостила у себе на літні вакації українську інтелігенцію з Галичини і Великої України. Уперше спокусилися на…