ДАРУНКИ ЛЮБОВІ: Святий Миколай у домі Франків

 © Наталя ТИХОЛОЗ Іван Франко походив з глибоко релігійної сімʼї і був довгоочікуваною, вимоленою у Бога, дитиною. Відомо, що його батько Яків був дуже побожний. Він поставив у селі памʼятний хрест з нагоди скасування панщини 1848 р., подарував Нагуєвицькій церкві Св. Миколая переплетене і оправлене у срібло Євангеліє та справив іконостас (бо мав, окрім ковальських, ще й…

МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬКИЙ ТА ІВАН ФРАНКО У СПОГАДАХ СТАРОГО АНТИКВАРА

У Львові на Площі Ринок, 29 до 1936 року була антикварна книгарня Ізидора Гьольцеля, галицького єврея. Ізидор, як син свого батька Марка Гьольцеля та внук свого діда Якова Гьольцеля, був відданий книжковій справі. Їх фірма була відома для всіх інтелектуалів Галичини і називалася «Марек Гьольцель і Син». До 1932 року родина Гьольцель торгувала антикваріатом у…

ФРАНКО, МІЦКЕВИЧ І ЗАГАДКОВИЙ МАНУСКРИПТ. “Велика втрата” чи сенсаційна знахідка?

© Ярослава МЕЛЬНИКДокторка філологічних наук, професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів), професорка Українського вільного університету (Мюнхен) 13 грудня 1913 року на урочистому відкритті Національного музею у Львові зустрілися два провідники українського народу, два українські Мойсеї ― Іван Франко і митрополит Андрей Шептицький. Як повідомляла тогочасна українська преса, сиділи вони праворуч від імпровізованого «престолу» посеред зали…

СПОМИНИ ТАРАСА ФРАНКА ПРО ІВАНА БОБЕРСЬКОГО

Київський період у житті Тараса Франка залишив нам не багато творчих публікацій про спорт. А можливо про них ми й досі ще не довідались. До малознаних загалу належить і спомин Тараса Франка про свого учителя Івана Боберського, що був опублікований під криптонімом Т. Ф. у часописі «Ukrainian Weekly» (США) за 1957 рік, число 14 на…

ІВАН ФРАНКО ЗБЛИЗЬКА: спогади Петра Франка про Батька

1937 року в часописі «Рідна школа» побачили світ чудові спогади Петра Франка про батька «Іван Франко зблизька» (Чис. 10 (від 15.V.). С. 134–137; Чис. 11 (від 1.VI.). С. 150–152; Чис. 12 (від 15.VI.). С. 166–172). Він написав їх у травні 1937-го та опублікував із нагоди 21-х роковин смерти Івана Франка. Того-таки року мемуари вийшли також…

ПАМ’ЯТІ ПРОФЕСОРА МИХАЙЛА ШАЛАТИ

Сходив я у житті немало підошов –Країни Ельдорадо не знайшов.Та помолюся, щоб були повчальніМої труди, мої дороги дальні,І тихо відійду, як і прийшов.Михайло Шалата 2 листопада 2020 р. пішов із життя Михайло Йосипович Шалата – кандидат філологічних наук, професор кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, член Національної спілки…

ІВАН ФРАНКО В ПРИТУЛКУ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ

Стрiлецька установа «Приют для хорих i виздоровцiв УСС у Львові», заснована восени 1915 р., мiстилася в колишнiй дякiвськiй бурсi по вул. Петра Скарги, 2–А. У цьому будинку «невиразного вигляду, який рiвно добре мiг бути монастирем василiян, домом убогих, українською школою вправ, робiтнею братiв Вчеляк i Спiлка»[1], Iван Франко з’явився 13 листопада 1915 р. Ця дата…

ПЕРШИЙ. Петро Франко – директор і фундатор Музею свого Батька

© Наталя ТИХОЛОЗ З приходом радянської влади на західні терени України почалася і потужна кампанія з «совєтизації» образу Каменяра. Роль і масштаби постаті Івана Франка як мислителя, письменника, публіциста, громадського діяча не дозволяли просто його заборонити чи викреслити з історії, а тому його життя і діяльність намагалися «вписати» в ідеологічні рамки нової радянської дійсності. Іван Франко став…

Самітний серед приятелів. Марія Струтинська про сучасників Івана Франка

«І доводилось йому й між людьми бути самітним, таким самітним, яким бувають усі високі уми», — ділився своїми згадками про Івана Франка через декілька днів після відходу того у вічність Петро Карманський («Розсвіт» (Раштатт), 1916, 4 червня). Про Франкову самітність пише і Марія Струтинська у своїх рефлексіях «Серед співробітників і знайомих Івана Франка. Думки над…

«Незнищима любов»: Марія Струтинська про героїню «Зів’ялого листя»

У багатій «любовній» франкіані, присвяченій «Зів’ялому листю»поета, причинок Марії Струтинської «Романтика, чи “внутрішня катастрофа”»? (До генези “Зів’ялого листя”)», який публікуємо нижче, перебуває, далебі, не на узбіччі дослідницьких рефлексій. Початок збагнення у критиці «Зів’ялого листя», нагадаємо, сягає ще Василя Щурата з його відгуком на перший жмуток «Зів’ялого листя» у збірці «З вершин і низин» та його…