ПЕРШИЙ. Петро Франко – директор і фундатор Музею свого Батька

© Наталя ТИХОЛОЗ З приходом радянської влади на західні терени України почалася і потужна кампанія з «совєтизації» образу Каменяра. Роль і масштаби постаті Івана Франка як мислителя, письменника, публіциста, громадського діяча не дозволяли просто його заборонити чи викреслити з історії, а тому його життя і діяльність намагалися «вписати» в ідеологічні рамки нової радянської дійсності. Іван Франко став…

Самітний серед приятелів. Марія Струтинська про сучасників Івана Франка

«І доводилось йому й між людьми бути самітним, таким самітним, яким бувають усі високі уми», — ділився своїми згадками про Івана Франка через декілька днів після відходу того у вічність Петро Карманський («Розсвіт» (Раштатт), 1916, 4 червня). Про Франкову самітність пише і Марія Струтинська у своїх рефлексіях «Серед співробітників і знайомих Івана Франка. Думки над…

«Незнищима любов»: Марія Струтинська про героїню «Зів’ялого листя»

У багатій «любовній» франкіані, присвяченій «Зів’ялому листю»поета, причинок Марії Струтинської «Романтика, чи “внутрішня катастрофа”»? (До генези “Зів’ялого листя”)», який публікуємо нижче, перебуває, далебі, не на узбіччі дослідницьких рефлексій. Початок збагнення у критиці «Зів’ялого листя», нагадаємо, сягає ще Василя Щурата з його відгуком на перший жмуток «Зів’ялого листя» у збірці «З вершин і низин» та його…

Про трьох жінок у житті Івана Франка: образок Марії Струтинської

Марія Струтинська (Навроцька) (1897–1984) ― письменниця, журналістка, громадська діячка, редакторка органу Союзу Українок «Українка» (1937–1939), співредакторка часопису «Наші дні» (1941–1942). З 1944 року жила в Філадельфії. Літературні псевдоніми: Віра Марська, М.Терен, М. С-ка, М. С. Авторка повісті «Буря над Львовом» (1944–1952), п’єси «Американка» (1977), збірки оповідань «Помилка д-ра Варецького» (1964), книжок спогадів «Далеке зблизька» (1975)…

Повість Івана Франка «Для домашнього огнища» і драма Генрика Ібсена «Ляльковий дім»: спроба порівняльного аналізу

© Христя СВІДЕРКО студентка гуманітарного факультету Українського католицького університету Повість Івана Франка «Для домашнього огнища» привертала увагу багатьох дослідників. Сьогодні ми з приємністю публікуємо ще одне цікаве прочитання Франкового тексту ― розвідку молодої дослідниці Христі Свідерко, студентки ІV курсу програми з філології гуманітарного факультету Українського католицького університету. Вітаємо Христю з гарним науковим дебютом і бажаємо їй…

НЕВІДОМІ СПОГАДИ ОДАРКИ БАНДРІВСЬКОЇ ПРО ІВАНА ФРАНКА

Публікуємо невідомі спогади про Івана Франка Одарки Бандрівської, доньки опікуна письменника Карла Бандрівського. Одарка Бандрівська (1902–1981) ― небога Соломії Крушельницької, співачка і педагог, доцентка кафедри вокалу Львівської консерваторії ім. Миколи Лисенка. Фундаторка музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. «Присвячую щирому другові К. Бандрівському» ― таку «дидикацію» полишив Іван Франко на оповіданні «Історія моєї січкарні» (1881). Карло Бандрівський…

«РАССТРЕЛЯН ЗА НАЦИОНАЛИСТИЧЕСКУЮ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ…»: таємниця смерті Петра Франка

  © Наталя ТИХОЛОЗ   22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна, а з нею і більшовитсько-совєтська евакуація Львова. Уже того-таки 22 червня у переповнених львівських тюрмах (а їх на той час було три – №1 на вул. Лонцького, №2 на вул. Замарстинівській, №4 Бригідки на вул. Казимирівській, 34 (сучасна вул. Городоцька), – та ще одна,…

«ЖИВИЙ ПАМ’ЯТНИК ФРАНКУ»: ПЕРШИЙ МУЗЕЙ У НАГУЄВИЧАХ (1935–1939 рр.)

  © Богдан ЛАЗОРАК кандидат історичних наук, директор Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”     © Тетяна ЛАЗОРАК магістр педагогічної освіти, старший науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”   У грудні 1935 р. на ім’я «Хвальної Управи» українських організацій Комітет побудови дитячої оселі, захисту та музею пам’яток Івана Франка в Нагуєвичах звертається також про спеціальну допомогу у зборі…

«ЖИВІ ПАМ’ЯТНИКИ ІВАНУ ФРАНКУ»: традиція вшанування генія у Дрогобичі (1913 – 1935 рр.)

© Богдан ЛАЗОРАК кандидат історичних наук, директор Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”     © Тетяна ЛАЗОРАК магістр педагогічної освіти, старший науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”     Термін «Живий пам’ятник Івану Франку» у франкознавстві є маловідомим і малодослідженим, позаяк, за нашими спостереженнями, він виникає у мовному просторі середовища української національної громади Галичини і особливо Львова та Дрогобича…

Одна з «променистих сильвет» Ігоря Качуровського: «неосяжний» і «всепроникнений» Іван Франко

18 липня 2013 року в Мюнхені на 95 році життя відійшов у засвіти Ігор Качуровський, поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, радіожурналіст, есеїст, професор Українського Вільного Університету (Мюнхен). У літературно-критичних і в теоретичних працях Ігоря Качуровського не раз натрапляємо на рефлексії про Івана Франка. Тож публікуємо причинки Ярослави Мельник, лауреатки Міжнародної премії ім. Івана Франка 2018 року…