© Наталя ТИХОЛОЗ Писати про Франка – це завжди виклик. Виклик перед собою і виклик перед суспільством. Це непросто. Бо непростим був і сам Франко. Він постійно еволюціонував, змінювався сам і змінював суспільність довкола себе, плив проти течії, часом був правдомовно різким і відвертим. До того ж огром літератури про Франка такий великий, що нерідко навіть…
Її життя могло б стати сюжетом не одного роману чи пригодницької кінострічки. Щасливе дитинство, бурхлива юність… А далі загублена молодість, допити, концтабори, заслання, голод, холод, понаднормова невільницька праця, втрачені можливості для індивідуального розвитку, повноцінної освіти та щасливого майбутнього… Але ця жінка вижила! Попри усі ті випробування, які трапилися на її шляху, вона ніколи не втрачала…
© Оля ЧУКВІНСЬКА, правнучка Петра Франка,онучка Віри Франко Бабуня, бабуся… У багатьох це казки на ніч, повчання, піклування, цікаві історії з життя. І це зовсім не про мою бабу Віру. Це скоріше про бабу Марусю (Марію Сітницьку), сестру мого діда. Саме вони (Сітницькі) зробили моє дитинство цікавим різноманітним і змістовним. Баба Віра (Франко) в цей…
© Ярослава МЕЛЬНИКДокторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка Українського вільного університету (Мюнхен) Змальовуючи у своїх мемуарних нотатках «Іван Франко і його родина» (1956) портрети приятелів і недругів батьків, Михайла Павлика Анна Франко-Ключко відносила до останніх: «Одним із постійних, майже щоденних, відвідувачів дому був Михайло Павлик, родом із Косова, шкільний товариш тата. З браку…
Дві останні частини “Д-р Петро Ключко і його лікарська практика в Довгім та окрузі” і “Зміни в селі” з розділу “ІІІ. З Ужгороду до Відня” завершують розлогі спогади Анни Франко-Ключко “Одіссея мого життя”. Упорядкування тексту і коментарі Наталі ТИХОЛОЗ ІІІ. З УЖГОРОДУ ДО ВІДНЯ Д-р Петро Ключко і його лікарська практика в Довгім та окрузі…
Продовжуємо публікацію спогадів Анни Франко-Ключко “Одіссея мого життя”. У сьогоднішньому поданні – дві наступні частини із розділу “ІІІ. З Ужгороду до Відня”: “Село Довге і його околиця” та “Переслідування”. Упорядкування тексту і коментарі Наталі ТИХОЛОЗ ІІІ. З УЖГОРОДУ ДО ВІДНЯ Село Довге і його околиця В міжчасі ми мали змогу розглянутися в Довгім, а згодом…
Третя частина спогадів Анни Франко-Ключко «Одіссея мого життя», що має назву «ІІІ. З Ужгороду до Відня», була опублікована у дев’ятнадцяти поданнях у канадській газеті «Гомін України» за 1959 р. (№ 29. Від 11. VІІ. С.10; №30. Від 18. VІІ. С.10; №31. 25. VІІ. С. 10; №33-34. Від 15. VІІІ. С. 10; №35. Від 22. VІІІ.…
Друга частина спогадів Анни Франко-Ключко «Одіссея мого життя», що має назву «[ІІ.] З Берліну до Ужгороду», була опублікована у шести номерах канадської газети «Гомін України» за 1959 р. (№24. 1.VІ. С. 3; № 25. Від13. VІ. С. 3; №26. Від 20. VІ. С. 3; №27. Від 27. VІ. С. 10; №28. 4.VІІ. С. 6; №…
Продовжуємо публікацію мемуарів Анни Франко-Ключко «Одіссея мого життя». Сьогодні наші читачі мають змогу прочитати першу частину споминів під назвою «З Києва до Берліну». Вони були опубліковані у шести номерах газети «Гомін України» за 1959 (№16. Від. 11.ІV. С. 3; №17. Від 18.ІV. С.3; № 18. Від 25.ІV. С.3; №21. Від 16.V. С.3; № 22. Від…
© Наталя ТИХОЛОЗ У сучасному франкознавстві донька Івана Франка Анна найперше відома своїми споминами «Іван Франко і його родина», що вийшли ювілейного 1956 року у Торонто. Ці спомини були даниною шани відомому Батькові. Але не про них сьогодні мова… У мемуарному спадку Анни Франко-Ключко абсолютно незнаними для нас залишилися її спогади під назвою «Одіссея мого життя»,…
© Наталя ТИХОЛОЗ 1949 року, після смерті свого чоловіка Петра Ключка[1], Анна Франко-Ключко[2] переїхала до Торонто (Канада), де прожила майже 40 років аж до своєї смерті 24 квітня 1988 р. Курси медсестер, які відвідувала ще дівчиною у Євгена Озаркевича, а також довголітній досвід праці поруч з чоловіком-лікарем дали змогу їй невдовзі обійняти посаду медсестри у «Східному…
© Ярослава МЕЛЬНИК Докторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка Українського вільного університету (Мюнхен) «Лист до мене прошу адресувати на ім’я Катря Лисенко Ма[р]і[ї]н[сько]-Благовєщенская №95, передати О.»[1], — на таку помітку натрапляємо в одному з «київських» листів Ольги Франко до Івана Франка, датованому кінцем грудня 1900 року. Маріїнсько-Благовіщенська, 95 — це домашня адреса…
© Богдан ТИХОЛОЗ Дивовижним універсалізмом свого генія Іван Франко завдячував гарячому бажанню «обняти цілий круг людських інтересів», аби «не лишитися чужим у жаднім такім питанні, що складається на зміст людського життя», а отже, «бути чоловіком» [т. 31, с. 309]. «Бути чоловіком», «цілим чоловіком» для Франка означало – бути творцем. Іван Франко як «цілий чоловік», «цілий творець»[1]…
© Наталя ТИХОЛОЗ Я давно хотіла про нього написати. Сказати, хоча б кілька слів у вінок шани військового лікаря Петра Ключка, постать не заслужено забуту і якось ніби затерту з нашої національної історії. Невелике коло франкознавців скаже вам, що це зять Івана Франка, чоловік його доньки Анни, та й, певно, усе… А поза тим його праця…
© Андрій ПАРАМОНОВ Дослідник історії Слобідської України Ольга Хоружинська відома в Україні і світі як дружина Івана Яковича Франка. Вважається, що вона народилась в селі Бірки Харківської губернії в родині дрібного поміщика і чиновника у 1864 році. Родовід Хоружинських давно мене цікавив. Колись я мріяв видати книжку про Ольгу Хоружинську та її родину, представити її…
Франко:Наживо/Franko:Live 