СВЯТВЕЧІР ТА РІЗДВО У ДОМІ ФРАНКІВ: дух і смак традицій

   © Наталя ТИХОЛОЗ Схилившись о вікно, сиджу я в час вечірний, І зір мій мчить в простір глухий, мрачний, безмірний; І думи в світ летять, в хатки низькі й палати, Як буде мир Христа рожденного витати. Іван Франко. «Святовечірня казка» (1883)   Різдво – найбільше родинне, церковно-релігійне і громадське свято зимового календарно-обрядового циклу –…

Іван Франко та Агатангел Кримський: віхи співпраці

© Соломія ВІВЧАР Кандидат філологічних наук, завідувач книжкових фондів Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка       Співпраця двох геніїв української науки Агатангела Кримського і Івана Франка, як і їхні стосунки в цілому, поки що не були предметом детального дослідження літературознавців. Наявні розвідки не сконцентровані на цій темі і не охоплюють цілісного матеріалу. Можливо,…

Тайнопис гуцульських «образків» Івана Франка

© Ярослава МЕЛЬНИК Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри філології Українського Католицького Університету     Апокрифи «дивовижною луною відбилися» у багатьох творах Івана Франка, дарували йому безліч прекрасних мотивів і образів: у поемі «Іван Вишенський», у поетичній картці «Як голова болить!..», в оповіданні «Під оборогом», а також у двох гуцульських «образках» — у новелі «Терен у…

Франко vs “Той другий”: дводушництво як міфологема, проблема і код

© Богдан ТИХОЛОЗ Ув інтимному листі від 13 липня 1879 року донька лолинського священика, 22-літня Ольга Рошкевич, поскаржилася своєму на рік старшому адресатові, амбітному літераторові й молодому політикові-бунтареві, на глибоке внутрішнє роздвоєння: «Я тепер чую в собі ніби дві істоти, дві душі, одна – моя давня, знакома тобі і всім, а друга – нова, камінна» [т. 48,…

ФРАНКОВА ОСЕЛЯ У ЛЬВОВІ

© Яким ГОРАК  Кандидат мистецтвознавства, старший науковий працівник Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка       Сьогодні я в його священнім домі Хвалі його служу, як жрець у храмі. І лиш тепер мені як слід відомі  Глибини всі в його життєвій драмі. І лиш тепер мені перед очима На весь свій ріст стає Франко…

РОСІЯ ЧИ ЄВРОПА? (До проблеми культурологічного вибору Івана Франка)

© Роман ГОЛОД Доктор філологічних наук, професор, декан Факультету філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника     Наприкінці ХІХ ст. відомий на той час французький літературознавець і мистецтвознавець, палкий прихильник російської культури і полум’яний пропагатор російсько-французьких літературних зв’язків А. Давид-Соважо оптимістично стверджував: «В это заветное время Россия принесет нам свою веру, свою юность, свою отзывчивость, свою искреннюю…

НАЦІОСОФІЯ ІВАНА ФРАНКА ЯК «ШКОЛА ПОЛІТИЧНОГО ДУМАННЯ»

© Богдан ТИХОЛОЗ Те, що Іван Франко був національним учителем, мислителем і проводирем, уже давно стало загальним місцем у франкознавстві (та й українознавстві загалом). Проте наукове осмислення цієї проблеми, попри численні спорадичні наближення до неї, все ще потребує поглиблено-аналітичного і водночас узагальнено-синтетичного підходу. Йдеться про те, щоб від простої констатації факту національної природи генія «українського Мойсея»…