Цікаві цифри

АРИФМЕТИКА ГЕНІАЛЬНОСТІIMG_09_Franko

(Франко в цифрах)

 

 

Що Франко великий – факт доконаний і загальновизнаний. Та, зрештою, у чому ж таки полягає Франкова велич – в остаточному підсумку, чи, так би мовити, «в сухому залишку»?

Замість удаватися до високолетних суперлятивів та патетичних дифірамбів, спробуймо поглянути на феномен Франка без пафосу – не захопленим зором апологета, а, на позір, холодним оком математика – крізь призму об’єктивних і, здавалося б, сухих кількісних характеристик.

Іноді вони здатні засвідчити більше, ніж велемовні панегірики.

Отже, Франко в цифрах – це…

 

  • ~ 60 неповних років життя (27 серпня 1856 – 28 травня 1916).
  • > 40 років активної творчої праці.
  • У 9 років утратив батька (1865).
  • У 16 – матір (1872).
  • > 20 років студій: «тривіальна» (початкова) школа с. Ясениці Сільної (1862–1864) → «нормальна» Головна міська школа отців Василіян у Дрогобичі (1864–1867) → Дрогобицька реальна гімназія ім. Франца-Йосифа (1867–1875) → Львівський університет (1875–1877, 1878–1879, з перервами) → Чернівецький університет (1890–1891) → Віденський університет (1892–1893, докторат).
  • Найраніший відомий нині вірш написано у 15 років («Великдень», 1871).
  • Перші публікації в пресі – у 18 років (журнал «Друг», 1874).
  • Перша поетична збірка – у 20 років («Баляди і розкази», 1876).
  • Одружився у 30 років.
  • Докторську дисертацію захистив у 37 років.
  • 4 арешти через політичні переконання (1877, 1880, 1889 і 1892 рр.).
  • 3 невдалі спроби стати депутатом галицького сейму та австрійського парламенту (1895, 1897, 1898 рр.).
  • 3 великих кохання (до Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської, Целіни Журовської).
  • 1 дружина (Ольга з Хорунжинських, родом зі Слобідської України).
  • 4-ро дітей (Андрій, Тарас, Петро, Анна).
  • 27 років не мав у Львові власного помешкання, винаймаючи різні квартири, аж доки у 46 років (1902 р.) разом із родиною вселився до власного будинку, спорудженого на тодішній околиці міста – Софіївці (вул. Понінського, 4).
  • 25-літній (1898) та 40-літній (1913) ювілеї творчої діяльності письменника урочисто відзначила громада.
  • 19-ма чужими мовами володів.
  • 5-ма мовами писав власні твори (більшість – українською, цілу низку – німецькою, польською, російською, болгарською).
  • ~ 100 псевдонімів (Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Non severus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова та багато ін.).
  • > 6 000 творів.
  • 10 поетичних збірок (книг віршів) та 1 збірка поем.
  • ~ 50 поем.
  • 10 творів великої прози.
  • ~ 100 творів малої прози.
  • ~ 3 000 наукових та публіцистичних праць з різних галузей знань та суспільного життя.
  • Переклав українською твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур.
  • > 220 окремих видань (книжок і брошур), у т. ч. > 60 збірок оригінальних і перекладних творів різних жанрів.
  • > 5 000 одиниць зберігання в особистому архіві письменника (ХVІ–ХХ ст.).
  • ~ 12 000 книг особистої бібліотеки.
  • 50 томів найповнішого на сьогодні зібрання творів.
  • ~ 100 томів – передбачуваний обсяг майбутнього повного зібрання.
  • Портрет на банкноті номіналом 20 гривень.
  • Багатотисячні молодіжні фестивалі «Франко Фест» та «Франко. Місія».
  • Мільйони шанувальників в усьому світі.
  • Багатомільйонні наклади численних видань творів різними мовами, у різних країнах.
  • 1 (один) народ, якому Франко присвятив свій життєтворчий подвиг, – український.
  • 1 (одна) держава, яка може повеличатися перед світом своїм Генієм і відповідальна за долю його спадщини, – Україна.

 

Першодрук: Тихолоз Б. Велич без пафосу, або Франко в цифрах / Богдан Тихолоз // День. — 2012. — № 151 (вівторок, 28 серпня).

[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/velich-bez-pafosu-abo-franko-v-czifrax.html

© Богдан Тихолоз

Advertisements