ПІД ЗНАКОМ ХРЕСТА, або З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ФРАНКО?

© Богдан ТИХОЛОЗ

Raspyatie-svЗ чого починається Франко?

На це питання можна відповідати по-різному – залежно від того, як розуміти той «початок».

Можна сказати, що Франко починається з Нагуєвич, з роду Якова-коваля, з батьківської кузні і звуків батькового молота, з лісових пригод і початкової школи в Ясениці-Сільній… І все це правда.

Але з чого починається той Франко, якого ми знаємо й любимо, здається, найбільше, ‒ себто Франко-письменник?

Читачі ФРАНКО:НАЖИВО / FRANKO:LIVE ©, сподіваємося, твердо затямили, що Франко почав свою літературну карʼєру як поет, а перший його вірш мав назву «Великдень року 1871» й був присвячений памʼяті батька, Якова Франка, який помер великодньої суботи 1865 року.

Утім, цей віршований «первісток» не дійшов до нашого часу: вимогливий до себе автор віддав його «Вулкану до поправи» (себто, попросту кажучи, спалив – як цілу «копу» інших ранніх поетичних спроб).

Відтак першим ОПУБЛІКОВАНИМ твором Івана Франка став сонет «Народнії пісні», надрукований у журналі «Друг» (1874. – Ч. 3 [1(13).V]. – С. 51) за підписом Джеджалик.

Про цей химерний ранній псевдонім Франка – в іншому «сюжеті». Цей «нікнейм» вельми характерний. Як симптоматичний і той факт, що амбітний автор дебютував:

а) у складній, «неокласичній», «книжній» формі сонета; та водночас –

б) темою свого дебютного твору обрав фольклор – народну пісню.

Світ книг і світ фольклору відтоді стали вагомими частинами його поетичного космосу та життєвої й наукової практики.

Та окремий твір ще не робить поета, як окрема ластівка – весни.

Потрібна книга. Поетична книга.

І досі, на жаль, поширене стереотипне уявлення, насаджуване ще в радянській школі, що перша збірка Франка-поета – «З вершин і низин». Та насправді ця етапна поетична книга містила доробок уже досить зрілого автора і вийшла двома виданнями дещо пізніше – у 1887 та 1893 рр.

Balady i roskazyНасправді перша поетична збірка Івана Франка мала назву «Баляди і розкази», вийшла у світ у Львові 1876 року, з друкарні Товариства імені Шевченка; присвячена була «бл[агородній] дівиці Надежді***», себто нареченій поета – Ользі Рошкевич, у надзаголовку стояло амбітне й далекосяжне: «Письма Івана Франка. І» ( що означало: далі буде!!!). Докладніше про неї – іншим разом.

Більшість франкознавців саме цю тоненьку, 32-сторінкову книжечку вважають дебютним виданням Івана Франка.

Проте…

Задля справедливості слід відзначити, що появі «Баляд і розказів» передував інший твір, видрукуваний окремою листівкою наприкінці 1875 р. у Львові (4 с.) під довгою, сливе бароковою назвою:

«Стих в честь Єго Високопреосвященства кир Іосифа Сембратовича, митрополита Галицького, архієпископа Львівського і проч[ая], в нарочитий день тезоіменія 26 декемврія 1875 (7 січня 1876), в чувстві іскреннійшей благодарности і ізрядного почитанія питомцями греко-католицької генеральної семінарії львівської предложений» («Хреста ми знаменем хрестились…»).

Khrest

Саме ця публікація ‒ це перше окреме видання творів Івана Франка (чи радше твору – оскільки містило лише один поетичний текст).

J_sembratovych

Йосиф Сембратович, галицький митрополит (1870-1882)

Цей твір був написаний на замовлення вихованців Львівської греко-католицької семінарії на честь іменин о. Йосифа Сембратовича (1821–1900) – діяча Української греко-католицької церкви, у 1870–1882 рр. галицького митрополита.

Через багато років «Стих…» у новій авторській мовностилістичній редакції та з Франковим автокоментарем був републікований у збірці «Із літ моєї молодости» під назвою «Хрест» (Львів, 1914. – С. 20–23).

Зокрема, передруковуючи це поетичне привітання разом із низкою інших ранніх віршотворів, Франко уточнив, що «Хрест» він написав на прохання питомців, студентів Львівської духовної семінарії в особі отця Василя Давидяка, який «поробив у моїм рукописі деякі зміни». Ці зміни поет виправив, вказавши, що унікальний примірник першодруку зберігається у бібліотеці Національного музею у Львові. Автор також уточнив, що це видання пропущене у фундаментальній «Галицько-руській бібліографії» Івана Левицького.

Ось повний текст цього прикметного зразка Франкової молодечої Музи (за публікацією 1914 р.):

ХРЕСТ

 

Вірш написаний як привіт митрополитові

Йосифу Сембратовичу в день його іменин

д. 26. грудня 1875 іменем питомців

руської духовної семінарії у Львові.

 

Хреста нас знаменем хрестили,

Ростем під знаменем хреста;

З хреста пливуть всі наші сили

І віра наша пресвята.

 

І під знаком хреста пречудним

Боролись наші предки все,

І поступали шляхом трудним,

Як Той, що тихо хрест несе.

 

І під знаком хреста лягали

Вони за віру в тьму могил,

І під знаком тим побіджали,

Як Той, що пекло побідив.

 

Упали вороги, та тьмою

Покритий наш народ зістав,

І в тьмі непевною ногою

Ступав, а сам, куди – не знав.

 

Гидкому налогу відданий,

Він сам морочив ним свій ум,

Недавно скинувши кайдани,

Став ворогам на сміх і глум.

 

Та знов хреста чудова сила

Проникла помрачений зор,

І сонні душі пробудила,

Вказала нам святий прапор.

 

Той хрест, що побідив поганство,

Осяяв блиском і наш люд,

Прогнав страшную тьму ту – п’янство,

Вказав нам ціль – науку й труд.

 

Тож слава ввік Тобі, герою,

Ти, що могучою руков

Подвигнув хрест святий над тьмою,

Вказав нам нашу хоругов.

 

Ти проти тьми як вождь хоробрий,

Син Руси та її отець,

Ти пастир наш і пастир добрий,

І церкви нашої вінець.

 

Народ наш темний і убогий

В Тобі защитника знайшов,

Мов світла луч, в його пороги

Твого навчання звук дійшов.

 

Він оживає, він кріпиться

І славить Бога та Тебе,

І його мови звук шириться,

І його пісня знов живе.

 

І нам, що з людом тим готові

Піти у бої життєві,

Нераз Ти доказ дав любови,

Дбайливости вітцівської.

 

Під Твоїм, Пастирю, проводом

Нам не страшна та боротьба;

За церков, за права з народом

Стоять – в нас воля не слаба.

 

А днесь Тобі в заміну милу

За труд Твій щирий шлем привіт;

Життя своє, всю нашу силу

На той кладемо заповіт:

 

Що доки тиснуть нас окови

І кривда гнобить руський люд,

Не згине в нас огонь любови,

Не пропаде наш щирий труд.

 

Ось із яких творів починався Франко-поет. Той, кого пізніше не раз тавруватимуть як «войовничого атеїста», зачинав свою пісню «під знаком Хреста пречудним» та закликав своїх земляків боротися «за церков, за права з народом». Ще один переконливий доказ на користь того, що проблема Франкової релігійності вельми складна, еволюційно змінна й вимагає ретельного та ґрунтовного студіювання (до цієї теми ми ще повернемося не раз).

Звісно, вірш «Хрест» ‒ далеко не шедевр. Написаний «з оказії», на замовлення, із зовнішньої принуки, він ще далеко не досконалий з погляду поетичної техніки і, треба визнати, занадто дидактичний та, можливо, й поверховий. Та все ж…

Перед нами ‒ нехай і по-молодечому наївний, та заразом по-молодечому щирий релігіософський гімн, натхненне поетичне звеличення культуротворчої і морально-гуманістичної історичної місії християнства. Водночас оптимістична християнська історіософія тут немовби транспонується в національно-історичну площину. «Хреста чудова сила» допомагає синам Русі (тобто українцям) перемагати ворогів і долати власні гріхи («п’янство», темноту), пробуджує «сонні душі» і вказує їм «ціль – науку й труд». Романтичний пафос визвольної боротьби за віру і волю засвідчує єдність релігійних, соціальних і національних інтересів. Зовсім юний, 19-річний Франко-Джеджалик ще не бачив суперечностей між ними і твердо вірив, що «З хреста пливуть всі наші сили / І віра наша пресвята».

Згодом були тяжкі хвилі сумнівів і вагань, віра проходила випробування в горнилі страждань, особистий шлях до Бога пролягав крізь безодні відчаю і вулканічні жерла гніву… Та це не було блюзнірство, лише богошукання. Інакше б не було «Мойсея» як релігійно-філософського підсумку Франкової світоглядної драми.

Та це вже зовсім інша історія…

Усе це буде потім.

А наразі Франко починається з ВІРИ.

І взорується на приклад, який подає йому – і нам усім ‒ «Той, що тихо хрест несе».

Згадаймо про це саме зараз, у великодню пору.

У пору Його Воскресіння.

Христос Воскрес!

 

P.S. Думаю, перевидання Франкового вірша “Хрест” (у первісній редакції) могло б стати гідним дарунком до ювілею письменника – і водночас переконливим свідченням християнських джерел його світогляду. Тим паче, що нещодавно у цього знакового твору також був “ювілей” – 140 років від часу написання. Цей “Стих…” – не просто рідкісне й цінне видання, це унікат (тобто дійшов до нас у ЄДИНОМУ примірнику!). Готовий підготувати його за першодруком, якщо знайдеться меценат або видавець. Можливо, у цьому були б зацікавлені і представники УГКЦ. Буду вдячний за конкретні пропозиції.

Advertisements

2 thoughts on “ПІД ЗНАКОМ ХРЕСТА, або З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ФРАНКО?

  1. Пінгбек: 5 фактів про творчість Івана Франка | Лофт

  2. Пінгбек: 5 фактів про творчість Івана Франка | Набат-время знать больше

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s