ФРАНКОВА ДИНАСТІЯ: “Особливий погляд” телеканалу “ZIK”

Засновники  Пласту та української авіації, автори підручників, знані спортсмени – ким були діти Івана Франка? Яка доля спіткала Каменяревих нащадків і за що їх знищила радянська влада? Та як онукам і правнукам Франка жити з таким відомим прізвищем сьогодні? Історії нащадків Івана Франка – в “Особливому погляді” телаканалу “ZIK”. Особлива подяка журналістці Tetiana Kuzminchuk. Усім бажаємо приємного перегляду!

Діти Франка були унікальними людьми та мали високі досягнення

Найгірші Франкові твори – це його рідні діти. Так дехто відгукується про нащадків Івана Франка. Але хоч до генія свого батька вони й не дотягнулися, однак таки були унікальними людьми та мали досить високі досягнення.

Про це розповідає журналістка Тетяна Кузьмінчук у програмі «Особливий погляд» на телеканалі ZIK (щонеділі о 21.00).

Четверо дітей Івана Франка мали різні захоплення, однак здібності до письма успадкували всі.  Особливо, старший син Андрій.

«Андрій був тихий, скромний, занурений у певні філологічні справи. Навіть більшою мірою технічні, ніж творчі. Він трошки збирав й упорядковував фольклор. Він писав власні вірші, які досі, до речі, не опубліковані», – розповідає  франкознавець Богдан Тихолоз.

Може, він міг би стати іще одним видатним письменником і науковцем, якби не тяжка хвороба – епілепсія, від якої нащадок Франка помер у віці 26 років.

Небагато інформації є і про наймолодшу доньку Франків – Анну. Ще в юності рідна тітка запросила її до Києва. Та звідти до родинного дому вона вже не повернулася.

Потім Анна довго картала себе за те, що поїхала з батьківського дому. Згодом, через переслідування її чоловіка, Анна взагалі була змушена емігрувати до Канади. На батьківщину їй вдалося приїхати лише двічі.

«1956 року на святкування століття з дня народження Івана Франка її не пустили в Україну через те, що вона опублікувала книгу спогадів, у якій була світлина Петра Франка на фоні січових стрільців. Радянська влада не могла їй цього пробачити. Тут дуже боялися, що вона приїде і буде розказувати про січових стрільців і про те, як живуть на Заході», – згадує в.о. директора Львівського музею Івана Франка Михайло Кобрин.

Анна залишила дуже цінну для франкознавців книгу спогадів про свою родину. А от уже з її дітьми ні родина, ні дослідники не змогли встановити зв’язку.

Другий син, Тарас, як і батько, крім Львова, навчався ще й у Відні. І йому вдалося те, що не  дали колись зробити Іванові Франкові – викладати у Львівському університеті.

Тарас Франко є автором першого посібника з історії римської літератури українською мовою. Писав і власні твори.  А працюючи науковцем у радянському  Києві, активно  боровся за українську мову. Зокрема, у шістдесяті роки, коли київське метро тільки збудували, Тарас Франко відстоював, щоб станціям надавали не радянські, а історичні назви частин Києва, і наполіг, аби у вагонах їх оголошували українською мовою.

Водночас Тарас Франко змушений був маскувати свої патріотичні переконання. Можливо, тому його талант ученого-філолога, письменника й перекладача і не розкрився повністю. Тим паче, що інтелектом,  працьовитістю і життєлюбством він був дуже схожий до свого батька. Як, зрештою, і зовнішністю. Адже навіть позував малярам до батькових портретів.

«До нас приходили люди бідні, мама давала їм попоїсти. А коли батько раптом заходив, то люди казали: «О, то ви хазяїн. Подивіться, як ви подібні на того, що тут висить». А на стіні висів портрет Івана Франка з дружиною. Мама з татком так реготали», – пригадує син Тараса, Роланд. Батько назвав його літературним ім’ям – на честь старофранзузької епічної поеми.

Пан Роланд, єдиний живий онук Івана Франка і єдиний прямий нащадок цього роду, своїм походженням, як і його батько, Тарас, ніколи не хизувався. Сам Роланд Тарасович філологом не став, на вмовляння матері, професію обрав «приземлену» – інженера. Працював в інституті автоматики. Коли перебував на дипломатичній службі у Великобританії як радник посла,  домігся, щоб британці свою антарктичну станцію «Фарадей» передали Україні. Тепер вона називається «Академік Вернадський». І це пан Роланд вважає найбільшим своїм досягненням.

Нині 83-річний онук Франка живе сам. Дружина, яку він дуже любив, померла кілька років тому. Дітей він не має.

Третього сина Івана Франка радянська влада узагалі знищила фізично. Його досі вважають зниклим безвісти.  Хоча з усіх франкових дітей його вважають найяскравішою постаттю.

«Надзвичайно талановитий.  Можливо, в дечому перевершив навіть батька», – наголошує онука брата Івана Франка, професор Львівського національного університету Оксана Франко.

Ще в дитинстві брати Франки активно займалися спортом і навіть запровадили в Галичині моду катання на санках. Петро Франко узагалі був вправним майстром у різних  видах спорту. А ще якби не було Петра Франка, кажуть історики, не було б і нинішнього Пласту. Петро Франко заснував у Пласті і перший дівочий гурток, чого на той час не було навіть у Європі, де дівчата мали окремий рух. А також провів перший стаціонарний пластовий табір.

Петро Франко, як і його батько, був універсалом. Крім Пласту та авіації, він цікавився і наукою – був видатним хіміком. У галузі переробки молока він зробив 36 винаходів. Хіміком він працював у Харкові. І саме це, припускають франкознавці, стало причиною його знищення.

«Він був свідком голодомору у Харкові. І він давав підписку про нерозголошення цих подій. Але коли він повернувся в Галичину, то нагляд за ним був дуже пильний. І тут, у Львові, він десь там обмовився про ці події. Це теж було взято на замітку відвідними спецслужбами. Йому цього не подарували», – каже франкознавець Наталя Тихолоз.

Що з ним насправді сталось, досі не знають його рідні. У Львові із нащадків залишився онук Петра Франка – теж Петро. За освітою –інженер-електрик, а у цій школі, де навчаються його діти, він голова батьківської ради. Окрім того, він  очолює організацію багатодітних сімей і допомагає вирішувати соціальні проблеми таких родин, бере участь у різних акціях і прес-конференціях. Однак мало хто здогадується, чий він нащадок, бо у паспорті його прізвище Галущак.

З родовим прізвищем Франка натомість у Львові мешкає іще одна сім’я – мати з сином. Андрій і пані Оксана  хоч і не є прямими родичами  Івана Яковича, однак рідня по його братові, Онуфрію Яковичу. Свого часу віддали будинок у Калуші, що на Прикарпатті, під музей, і не хочуть,  аби рід Франків обривався, для цього Андрій навіть змінив своє прізвище Данилюк на родинне – Франко.

«Щоб зберегти Франковий рід, я на другому курсі університету взяв прізвище матері. Вважаю, що зробив альтруїстично», – згадує Андрій Франко. Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/05/30/yak_sklalas_dolya_nashchadkiv_ivana_franka__rozvidka_ziku_703683

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s