Вітаємо сьогоднішнє мудре, справедливе й обґрунтоване рішення журі Міжнародної премії імені Івана Франка (
http://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2016/08/05/1417/).
Глибоко символічним є той факт, що першим лауреатом цієї престижної премії став колишній предстоятель Української греко-католицької церкви, верховний архиєпископ-емерит Любомир ГУЗАР, який свого часу мав мудрість і мужність передати духовну владу у руки свого гідного спадкоємця і при цьому зберегти свій високий моральний авторитет не ті
льки для вірних УГКЦ, а й для багатьох українців незалежно від конфесійної належності.

Любомир Гузар. Фото Василя Артюшенка (“Дзеркало тижня”)
Блаженнійший Любомир удостоєний цієї відзнаки за книгу, присвячену постаті митрополита Андрея Шептицького. Митрополита Андрея та Івана Франка називають Мойсеями свого народу, а їхній цікавий і плідний діалог був прикладом порозуміння світської та духовної еліт, такого важливого для національного поступу українства.

Обкладинка книги Лауреата (ЛНУ ім. Івана Франка; видавництво та друкарня отців-василіян “Місіонер”). Львів, 2015. – 496 с.
Тому те, що перша премія імені Івана Франка присуджена за книгу про Андрея Шептицького, немовби продовжує цей діалог у нашому сьогоденні і переконливо засвідчує можливість такого порозуміння – заради спільного спорудження «рідної хати», дому національного буття і храму національної духовності, для розквіту яких докладали титанічних зусиль обидва ці велети нашої культури.
Якщо ж звернути увагу ще й на те, що у нагородженій книзі йдеться про митрополита Андрея передусім як предтечу екуменізму, стає очевидним і ширший характер цього діалогу – не лише всередині української спільноти, а й між конфесіями, між культурами, між народами, між державами.
Це повністю підтверджує справді міжнародний статус премії. Сердечно вітаємо і лауреата, і засновників премії, і членів Міжнародного журі і зичимо й надалі втримати ту високу планку, яка відповідає справжньому статусу Івана Франка у світовій культурі та високій гідності його імені.