КОЛИ ВМЕР ІСУС ХРИСТОС? (маловідома стаття Івана Франка)

ВІД РЕДАКТОРІВ ПРОЕКТУ ФРАНКО:НАЖИВО / FRANKO:LIVE ©

У скорботний день страсної пʼятниці – день розпʼяття Христа – пропонуємо до уваги зацікавлених читачів маловідому статтю Івана Франка «Коли вмер Ісус Христос?», уперше опубліковану у рубриці «Наукові листки» журналу «Літературно-науковий вістник» далекого 1904 р. (Т. 26. — Кн. 4. — С. 20—23), за підписом: І. Ф.

Франкова публікація фактично є стислим рефератом студії німецького теолога Ервіна Прайшена (Erwin Preuschen) (1867—1920), видавця наукового часопису «Zeitschrift für die neutestamentlische Wissenschaft und die Kunde des Urchristenthums» («Часопис для новозавітної науки та звісток про первісне християнство») (Дармштадт). Студія ця присвячена тогочасним науковим поглядам на дату смерті Ісуса Христа, про яку у Євангелії від Івана (19:14-18) написано так:

«Тоді була п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: Ось, Цар ваш!

Але вони закричали: Геть! Геть Його! Розіпни Його! Пилат сказав їм: Царя вашого маю розп’ясти? Первосвященики відповіли: Немає в нас царя, окрім кесаря.

Тоді нарешті він видав Його їм на розп’яття. І схопили Ісуса і повели.

І, несучи хреста Свого, Він вийшов на місце, що звалося Череповищем, а єврейською Ґолґота;

І там розп’яли Його і з Ним двоє інших, по той і по другий бік, а посередині Ісуса».

svjatyj-mykolaj-rozpjattja-arhangel-myhajil

Ікона, «Святий Миколай, Розп’яття, Архангел Михаїл». Фанера, олія. Розмір 41,5 х 63 см. Кін. XIX ст. Західна Україна (Буковина). Приватна колекція о. Зенона Хоркавого. Джерело: Празникові ікони домашнього іконостаса як абетка духовного вдосконалення

Цікаво, що сучасні науковці обстоюють думку про те, що Ісус Христос помер у п’ятницю, 3 квітня 33 року нашої ери.

Такого висновку вчені дійшли на підставі аналізу сейсмічної активності в районі Мертвого моря. Вони зіставили цю інформацію з астрономічними спостереженнями та біблійною оповіддю, в котрій ідеться про землетрус у день розп’яття Месії.

Більше читайте тут: ІСУС ХРИСТОС ПОМЕР 3 КВІТНЯ 33 РОКУ – ВЧЕНІ

Іван ФРАНКО

КОЛИ ВМЕР ІСУС ХРИСТОС? 

Сими днями вийшов новий випуск часописі «Zeitschrift für die neutestamentlische Wissenschaft und die Kunde des Urchristenthums», видаваної E. Прайшеном у Дармштаті. Сей випуск розпочинає п’ятий річник тої цінної часописі, що подала досі ряд дуже цікавих праць з-під пера найперших спеціалістів на полі дослідів новозавітного письменства та історії перших віків християнства. На вступі сього випуску знаходимо цікаву статтю видавця «Todesjahr und Todestag Jesu», з якої основою й аргументацією хочемо познайомити читачів.

Головне джерело для біографії Ісуса Христа — чотири Євангелія — не подає року його смерти; з Євангелій знаємо лише те напевно, що се сталося за урядовання Понтія Пилата, який урядував у Палестині 10 літ. Вказівки на первосвящеників Анну і Каяфу также не ведуть нас до цілі, бо докладних реєстрів первосвящеників не маємо. Історичні комбінації доводили різних екзегетів до найрізніших висновків, так що в десятилітнім урядованій Пилатовім майже кождий рік уважав хтось роком смерти Ісуса. Г. Ахеліс пробував дійти до певнішого висновку при помочі астрономічних обчислень і дійшов до двох можливих дат: п’ятниця, 7 цвітня року ЗО нашої ери (783 від засновання Риму) і п’ятниця, 3 цвітня р. 33 н. е. (786 від з. Р.). Ахеліс прихиляється до першої з тих дат, але не дає доказів, чому б і друга мала бути невірною. Прайшен також стоїть за першою з тих дат, мотивуючи її одиноку правдоподібність ось як: «Кожду дату можна справдити двома способами: 1) коли про сю дату знайдемо десь якусь традицію або 2) коли поданий факт має в собі якісь елементи, що уможливлюють хронологічне обчислення. Найстарша традиція про Христову смерть у Євангеліях не має певної дати, значить, треба пробувати винайти сю дату при помочі другої методи.

Р Д від Сашки

Художник Андрій Коверко. Малюнок-триптих: 1) Розп’яття; 2) Схід сонця над гробом Господнім; 3) Три Марії біля гробу Господнього (з фондів Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка).

Всі чотири Євангелія згоджуються в тім, що Ісус умер у п’ятницю; всі подають також, що ся п’ятниця стояла в тіснім зв’язку з жидівською Пасхою. Але тут зараз починається трудність. Три перші Євангелія (Марко, Матвій і Лука, т[ак] зв[ані] синоптики) оповідають, що Ісус їв іще пасху зі своїми учениками (Мар., XIV, 12; Мт., XXVI, 17; Лу., XX, 7). А по жидівським приписам ся пасхальна вечеря припадає на 15 нізана, що, так як і кождий жидівський день, розпочинається ввечір і кінчиться ввечір. Коли се так, то Ісуса розп’ято вранці 15 нізана, а вечером перед тим він їв пасхальну вечерю. Сьому перечить четверте (Іванове) Євангеліє, яке тайну вечерю виразно кладе на день перед Пасхою (Πρό δε τής έοπτής τοϋ πάσχα, XIII, 1), знач[ить], твердить, що Ісус був розп’ятий 14 нізана рано, а похований по полудні, додаючи, що жиди, власне, наставали на швидке поховання, бо вечером заходила Пасха (XIX, 31 і д[алі]). Значить, маємо вже дві дати: п’ятниця, 15 нізана, і п’ятниця, 14 нізана».

Той день, 15 нізана, був у жидів підставовим днем у календарі: він мусив бути днем повні місяця, від нього починався новий рік, зараз на другий день по нім (16 нізана) приношено в жертву до храму перваки польових плодів. Берлинський астрономічний уряд обрахунковий обчислив, що 15 нізан повня місяця припадала на п’ятницю в тих часах два рази, а власне 7 цвітня р. З0 (початок після єрусалимського часу о 10—11 годині вечора в четвер д[ня] 6 цвітня) і д[ня] 3 цвітня 33 р. (початок о 5—6 год. вечора в п’ятницю). Сі обі дати означали би початок Пасхи; перша згоджується з оповіданням синоптиків: у четвер д[ня] 6 цвітня ЗО вечером їв Ісус із своїми учениками агнця пасхального, а в п’ятницю 7 цвітня, в сам день Пасхи був розп’ятий, а вечером того самого дня похований. Друга дата згоджується з Івановим оповіданням: у четвер їв Ісус вечерю, а в п’ятницю д[ня] 3 цвітня 33 р. був розп’ятий; вечером того дня починалася Пасха; Ісус у тім часі лежав уже в гробі. Обі дати випливають із відповідних джерел зовсім ясно, але ми не маємо можности рішити, котра з них правдива. Прайшен віднаходить два досі не завважені свідоцтва, що перехиляють вагу на користь дати синоптиків та рівночасно оправдують твердження Івана, що день Ісусової смерти не був першим днем Пасхи, а власне днем перед Пасхою, і що Ісус перед своєю смертю не їв агнця пасхального. Перше з тих свідоцтв — се слова єв[ангелиста] Марка, XIV, 1, що два дні перед Пасхою вже первосвященики ухвалили арештувати й убити Ісуса і що того ж дня Юда обіцявся доставити їм його в руки (XIV, 10). Та тут зараз оповідання перескакує два дні і XIV, 12, у перший день опрісноків, коли різано агнця пасхального, ученики йдуть до Єрусалиму й собі ж приготовляти пасху для Ісуса. Се, по думці Прайшена, мало правдоподібне і попросту перечить словам того ж євангелиста (XIV, 2), по яким первосвященики виразно застерігаються, щоб не арештувати його в день празника, щоб серед народу не повстав розрух. В зв’язку з сим виходило би, що Ісус був арештований вечером 13 нізана, розп’ятий 14 нізана,— значить, дальше оповідання єв[ангелиста] Марка про приготовання й поживання пасхального агнця не може бути первісною традицією. Правдоподібність сього викладу збільшується тим, що ся хронологія згоджується з єв[ангелієм] Івановим.

ikona3

Св. Юрій, Розп’яття, Св. о. Михаїл. Буковина, 1884 рік. Джерело: Фотографії старого Львова

Таку саму хронологію має, очевидно, на думці й ап[остол] Павло, коли в першім листі до коринтян, XV, 7 і д[алі], пише: «Виметіть старий квас, щоб ви були новим тістом, так як і єсте вже незаквашені. Бо й наша пасха була пожертвувана, Христос; тим-то не хочемо святкувати в старім квашенім тісті» і т. д. Се докладний опис жидівського приготовання до святковання Пасхи. В день приготовання, д[ня] 14 нізана, повинні жиди поперед усього вимести старий квас: усе кисле в домі збирано і палено, до пополудня не сміло бути в домі нічого квасного. Рівночасно печено опрісноки. По полудні (між пів до першої і пів до другої) приношено насамперед вечірню жертву, а потім у храмі різано пасхального баранчика. Кождий ніс свого баранчика до храму, де його оглядали, а потім різали; тут же його обдирали, виймали нутро, і кождий забирав свойого додому. З заходом сонця, тобто з настанням 15 нізана, всі ті приготовання мусили бути покінчені, бо тоді починався празник, і той день, який-будь він був, уважався рівним суботі. Як бачимо, Павло описує тут докладно порання того приготовного дня: 1) вимітання всякого квасу (перед полуднем), 2) різання пасхального агнця (по полудні) і 3) розпочинання празника. А що смерть Ісусова в цілій Павловій теології мала величезне, основне значіння, то мусимо прийняти, що він дуже добре знав її дату, знав, що Христос умер не в перший день Пасхи, отже, не 15 нізана, а день перед Пасхою, отже, 14 нізана. В тім зв’язку пояснюється й инше місце того самого Павлового листа (XV, 20), де апостол каже, що Христос воскрес із мертвих «як первенець усопших». По жидівським обрядам 15 нізана вечером, отже, коли вже настав 16 нізан, зжинано на полі сніп-первак, який і приношено другого дня (16 нізана) до храму. Коли Павло порівнює Христа з тим снопом- перваком, то се значить, що він воскрес 16 нізана.

Нарешті, за сею датою Ісусової смерти промовляють і річеві мотиви. Се ж майже незрозуміле, щоб священики назначали засідання синедріону на сам момент, коли заходив найбільший празник; так само незрозуміло, щоб вони дозволили доконувати кари смерти рано в празник Пасхи. Навпаки, коли правда те, що каже Марко (XIV, 2), що вони боялися розрухів задля арештовання Ісуса, вся правдоподібність промовляє за тим, що для його арештовання й засудження покористувалися днем приготовання, коли кождий жид був зайнятий у себе дома, а не днем празника, коли юрби народу висипали без діла на місто.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s