ДОРОГИЙ ГІСТЬ (Агатангел Кримський у Домі Івана Франка)

© Соломія ВІВЧАРСоломія

Кандидат філологічних наук,
завідувач книжкових фондів
Львівського національного
літературно-меморіального музею Івана Франка

 

 

Двох світочів української науки і літератури – Агатангела Кримського та Івана Франка – єднали багаторічні дружні стосунки. Їхнє знайомство розпочалося у 1890 р. з листа А. Кримського (тоді ще студента Лазаревського інституту східних мов у Москві) до І. Франка у справі отримання часопису «Народ», читачем і дописувачем якого він був. Поступово їх ділове листування переросло у обмін думками, відверті розповіді про власне життя, і це стало початком щирої дружби і плідної спільної роботи задля розвитку української літератури (спільне видання книжок, співпраця у журналі «Житє і слово» тощо). На сайті «Франко: наживо» розміщений матеріал про віхи співпраці Агатангела Кримського та Івана Франка. Докладніше про це див.: Іван Франко та Агатангел Кримський: віхи співпраці

A_Krymskij004

Агатангел Кримський. Бейрут. Фото 1898 р.

Однак сталося так, що І. Франко і А. Кримський так ніколи і не змогли зустрітися особисто. Знаменитий сходознавець ще з часів свого навчання у Москві мріяв приїхати до Львова, але його бажання тоді не здійснилося. Однак аспірант академіка, Омелян Пріцак, який спілкувався з ним в останні роки життя, у своїй статті «Про Агатангела Кримського» згадує про візит А. Кримського до Львова у 1891 р. Зокрема про одну із своїх перших зустрічей з академіком А. Кримським він пише таке:

 «Свій побут у Львові вліті 1891 р. він уважав одним із найсильніших переживань свого життя… Тоді [1940 р. – С. В.] він зупинився в українському готелі «Народна Гостиниця» біля колишнього Галицького парламенту (пізніше університету), і коли я зайшов до його кімнати, він скоро запропонував мені «історичні походи» по Львову. Це була дуже своєрідна пригода для мене: з одної сторони Агатангел Юхимович пригадував собі усі свої кроки та зустрічі у Львові 1891 р., а з другої цитував з пам’яті арабські, перські та турецькі поезії і заставляв мене їх ідентифікувати та перекладати на українську мову»[1].

Працак Омелян_n

Омелян Пріцак

Далі О. Пріцак згадує про виступ А. Кримського у Львівському університеті з доповіддю «Хто такі хозари і яка їх мова», на який зійшовся «цілий культурний Львів (без огляду на національність)»[2]. Крім спогадів Омеляна Пріцака інших підтверджень про візит Агатангела Кримського у 1891 р. до Львова знайти не вдалося. Точно відомо, що у 1891 р. він мав велике бажання відвідати Львів, але у листі до Омеляна Огоновського від 1 (13) червня 1891 р. знаходимо таке:

«Посилаю до «Просвіти» твір Антоновича… Хтів я був його сам завезти, дак мені не дали паспорта заграничного; причини цього я довідатися не міг, опроче що є на це «предписание». Не довелося, значця, мені побачити автора «Історії руської літератури»[3].

Таким чином, можна вважати, що вперше А. Кримський потрапив до Львова лише у 1940 р. через багато років після смерті Івана Франка.

Про цей візит писали тодішні радянські газети «Вільна Україна» і «Зоря». Радянський режим, що прийшов у Львів у 1939 р., сприяв подорожам ученого, представляючи його як «корифея української радянської науки, живий доказ її високого рівня»[4] (хоч заслуги радянських чиновників тут не було зовсім). Ці поїздки були святом і для А. Кримського (стараннями радянської влади позбавленого сім’ї і улюбленої роботи). У травні 1940 р. він, крім доповіді у Львівському університеті, відвідав могилу Івана Франка, де говорив про свого дорогого друга:

«Франко до серця брав мої душевні болі, він не боявся довірятися зі мною своїми інтимними переживаннями і тепер оті розумні очі, які дивились так глибоко – де вони? Ті уста, що я рад би обцілувати – де вони? Лежать тут у землі недвиженні, нечутенні? Ні, не можу так думати! Мені здається, що Іван Франко живий… Колиб ти, дорогий друже, був живий, ти був би тепер у нашій Академії, і був би її найпершою окрасою. Та через передвчасну смерть не довелося тобі приїхати до Києва і зробитися членом своєї Української Академії наук і її гордощами. Зате тепер уся Академія наук сама прийшла до тебе і вітає тебе, як свого дійсного члена, як найкращу зірку нашого письменства, не тільки літератури, але й науки. Академія прийшла до тебе привітати тебе і як борця за визволення народу нашого»[5].

З газетних статей і спогадів відвідувачів того часу відомо, що Агатангел Юхимович тоді відвідав і дім Івана Франка. На той час до офіційного відкриття музею залишалося ще декілька місяців.

File0396_1

Агатангел Кримський (третій справа) серед львівських науковців у Науковому Товаристві імени Шевченка. Фото 1940 р. З фондів Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.

Постанову про створення Музею у домі письменника Народний комісаріат освіти УРСР за пропозицією Спілки письменників видав 26 січня 1940 р., офіційним днем відкриття музею стало 10 жовтня 1940 р. Першим директором його став син Івана Франка Петро. Але наприкінці травня 1940 р. музей вже працював і приймав своїх перших відвідувачів. Це був меморіальний (тоді казали історичний) музей, основою фондів якого були особисті речі письменника.

У газеті «Вільна Україна» за 21 серпня 1940 р. є стаття за підписами наукових працівників музею М. Струтинської, І. Радловської і Ф. Кулечка. У цій статті вони розповідають про візит А. Кримського:

«Дорогим гостем недавно був у нашому музею товариш і друг Івана Яковлевича академік А. Кримський, який вписав у пам’ятну книгу музею те, що виявляло його якесь стурбовано-радісне обличчя: «З великою радістю і з великою тугою одвідав Музей Івана Франка»[6].

Ще одна коротесенька згадка про відвідини А. Кримським музею є у газеті «Зоря», яка виходила у містечку Городок Львівської області. У номері від 18 жовтня 1940 р. надруковано статтю-спогад Д. С. Медяника, який з друзями-студентами нещодавно відвідав Музей. Він згадує, що на порозі музею їх зустріла дружина Івана Франка Ольга Федорівна і провела по кімнатах. Вона, зокрема розповіла: «Нещодавно був у музеї академік Кримський і другі молоді письменники»[7]. Тут варто зазначити, що Ольга Федорівна продовжувала мешкати на другому поверсі будинку (на першому був музей) до своєї смерті у липні 1941 р.

Музей_Франка_1940_Фото_Зельма і Коллі

Музей Івана Франка у Львові у рік його заснування.
Фото Г. Зельма і М. Коллі 1940 р.

У фондах Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка зберігається пам’ятна книга музею, однак запису Агатангела Кримського у ній немає. Перші записи у цій книзі датовані 1 червня 1940 р. Як видно з наведених нами газетних публікацій і спогадів про А. Кримського, його візит до музею повинен був відбутися у проміжку між 28 – 31 травня 1940 р. Швидше за все, наукові працівники музею не помилилися, і він справді зробив запис у пам’ятній книзі музею. Але цей запис могли вилучити у пізніші роки, адже А. Кримський, як відомо, був знищений радянським режимом, і про нього заборонено було згадувати аж до часу його реабілітації у 1957 р., а про його смерть від виснаження і тортур у Кустанайській в’язниці НКВС українська громадськість довідалася лише після розвалу СРСР.


[1] Пріцак О. Про Агатангела Кримського у 120-і роковини народження /Агатангел Кримський. Нариси життя і творчості. – Київ, 2006. – С. 35.

[2] Там само. – С. 36.

[3] Кримський А. Твори в п’яти томах. – Київ, 1973. – Т. 5. Кн. 1. – С. 29.

[4] Пріцак О. Про Агатангела Кримського у 120-і роковини народження /Агатангел Кримський. Нариси життя і творчості. – Київ, 2006. – С. 33.

[5] Кримський А. Твори в п’яти томах. – Київ, 1973. – Т. 2. – С. 681.

[6] Струтинська М, Радловська І, Кулечко Ф. В Музеї Івана Франка // Вільна Україна. 21. 08. 1940 р. URL: https://zbruc.eu/node/40667

[7] Медяник Д. С. Музей Івана Франка // Зоря. 18. 10. 1940 р. – С. 1.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s