МІФ І ГРОТЕСК У ПРОСТОРАХ МАЛЯРСЬКОЇ УЯВИ ТАРАСА ФРАНКА

© Роман ЯЦІВКандидат мистецтвознавства,професор Львівської національної академії мистецтв,заслужений працівник культури України «Я ще трохи працюю, / В садку майструю, / літературні праці шліфую, / картини на виставку готую…» – писав 1962 року з Києва 73-річний Тарас Франко у листі до знаної літературознавиці Марії Деркач[1]. На той час, за дев’ять років до відходу у вічність, другий…

БУРКУСЬ: хто сторожив спокій дому Франка?

© Богдан ТИХОЛОЗ Свого часу про Франкового кота довідалася вся Україна[1]. Та не всі досі знають, що у Франків був і пес. І не якийсь там розманіжений хатній декоративний песик, ні, а таки поважний, великий пес! І от – знову маленьке відкриття! – на підставі різних джерел, більшість із яких виявила Наталя Тихолоз[2], вдалося встановити, що ж…

“Пляґіяти” Івана Франка та інше: помітки Василя Щурата на берегах “Спису творів Івана Франка…”

На кінець серпня цього року припало два ювілеї: на 27 серпня — 165-річчя від дня народження Івана Франка, на 24 серпня — 150-річчя від дня народження Василя Щурата, поета, літературознавця, фольклориста, перекладача, педагога. Останній ювілей, як не прикро, у нашому культурному просторі залишився майже непоміченим. Сподіваємося, що лише наразі. На честь ювілею Василя Щурата —…

ПРИВІТ ІЗ ЛІПІКА: незвичайна листівка Івана Франка до доньки Анни

© Наталя ТИХОЛОЗ Ліпік – невеличке містечко у Хорватії (історична область Славонія), розміщене в долині річки Пакра поміж схилами гір Папука і Псуня. Це охайне містечко – відомий ще з часів Австро-Угорщини бальнеологічний курорт, що славиться своїм термальними і мінеральними водами, а також – унікальною породою коней ліпіцанерів, які народжуються чорними, а, зростаючи, перетворюються на попелясто-білих…

ФРАНКО-МАНДРІВНИК: 20 цікавих фактів

© Богдан ТИХОЛОЗ © Наталя ТИХОЛОЗ Мандрівки – улюблене заняття Івана Франка, поруч із рибальством та збиранням грибів (незрідка усі ці три справи поєднувалися, особливо під час відпочинку в Карпатах). Непосидючий класик найбільше любив мандрувати пішки чарівними місцинами рідного краю (передусім Галичини, Бойківщини та Гуцульщини), а заразом – збирав фольклор та спостерігав за народними звичаями і побутом, так…

Петрові на Петра. З любов’ю на любов

Рецензія на монографію Наталі Тихолоз “Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби)” (Львів: Львівський національний літературно-меморальний музей Івана Франка, 2021. – 288 с. Серія “Бібліотека Дому Франка”. Вип. 8). © Лариса БОНДАР Кандидатка філологічних наук,професорка кафедри української літературиім. акад. М. ВознякаЛьвівського національного університетуімені Івана Франка Особливо талановита й дивовижно сумлінна Наталя Тихолоз подарувала нам іще одне…

ФРАНКО – КОМПОЗИТОР, ЛІРИЧНА ДРАМА І ЦАРСЬКА ЦЕНЗУРА?.. (ще одна загадка “Зів’ялого листя”)

© Богдан ТИХОЛОЗ Ні дня без відкриття – наукове гасло #ДомуФранка. Ось і сьогодні несподіванка: мелодія, яку склав САМ Іван Франко до своєї поезії, нотографічно зафіксована завдяки ще одному видатному культурному діячеві – композиторові й вченому-етномузикологу Філаретові Колессі! Франко-поет, Франко-політик, Франко-філософ… Так, так, так…Але – Франко – КОМПОЗИТОР??? Справді,Франко дивує! Та про все за порядком. Що Франко…

ОСТАННЯ ВЕСНА ІВАНА ФРАНКА

У листопаді минулого 2020 року ми публікували розвідку Ярослави Мельник про перебування Івана Франка в Притулку січових стрільців. Сьогодні пропонуємо увазі нашого Читача розвідку цієї ж авторки про життя Івана Франка після повернення письменника з притулку додому, до власної хати, про його останню весну. © Ярослава МЕЛЬНИК Докторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка…

«ПРОТИВ РОЖНА ПЕРТИ…» (Тарас Франко versus радянська влада)

© Валерій КОРНІЙЧУК Доктор філологічних наук,професор кафедри української літературиім. акад. М. ВознякаЛьвівського національного університетуімені Івана Франка «Против рожна перти, против хвиль плисти…» – це життєве кредо молодого Івана Франка з вірша «Semper idem!» набувало іншого, небезпечно зухвалого змісту в умовах радянської імперії, коли багатьом мужам доводилося, перефразовуючи Ліну Костенко, і бути блазнем, і повзати вужем. З усіх…

ВІДЛУННЯ (Штрих до взаємин Івана Франка і Лесі Українки)

© Лариса БОНДАР Кандидатка філологічних наук,професорка кафедри української літератури ім. акад. М. ВознякаЛьвівського національного університетуімені Івана Франка 1903 рік Леся Українка зустрічала, як звичайно, далеко від батьківщини – в Італії, на курорті Сан-Ремо. Минуло вже двадцять років виснажливої «тридцятилітньої війни» з туберкульозом, який диктував свої умови – де жити, як жити і навіть з ким; писати –…