МОДА І ТРАДИЦІЯ: ЕТНОСТИЛЬ У МІСЬКОМУ КОСТЮМІ (загадка світлини сестер Хоружинських)

© Оксана КОСМІНА Кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України     Ім’я Ольги Хоружинської відоме переважно завдяки тому, що 1886 року вона одружилася з Іваном Франком. Ольга народилась у селі Бірки на Харківщині в родині дрібного поміщика, нащадка старовинного козацького шляхетного роду. Закінчила Харківський інститут шляхетних дівчат та Вищі жіночі курси…

Тисяча й один день Абу-Касимових капців: арабська казка від Івана Франка

© Наталя ТИХОЛОЗ  «За що д[окто]р Франко не візьметься, все в нього виходить до ладу, на всьому лежить печать великого талану. От і на полі дитячої літератури: все найкраще, що надруковано нашою мовою, дав нам Франко»[1], – писав Агатангел Кримський. І справді, поруч із безсмертним «Лисом Микитою», збіркою казок «Коли ще звірі говорили» стоять чудові «арабські…

ПОЕТ ЯК ПАРФУМЕР: аромотерапія від Франка

© Богдан ТИХОЛОЗ  Я тільки приніс тобі запах слова. Микола Хвильовий. “Арабески”. 1927 …Його називали по-різному – за життя і по смерті. Малий Мирон. Великий Каменяр. Вічний революціонер. Український Мойсей. І це далеко не повний перелік означень творчого феномена Івана Франка. Але… Парфумер? Та невже? Зрозуміло, парфумером за фахом чи родом занять Франко ніколи не був.…

ПІДКОРЕННЯ НЕБА: Аеронарис Петра Франка «У літаку»

Імʼя Петра Франка тісно уплетено в історію української авіації. 1 грудня 1918 р. він був призначений командантом Летунського відділу УГА (до 26 березня 1919 р.) і референтом летунства при Державнім Секретаріаті Військових Справ (до 10 квітня 1919 р.). Саме завдяки його зусиллям було облаштовано авіаційну базу у м. Красному неподалік від Львова, де і осів…

ЗАБУТИЙ ЩОДЕННИК З АРХІВУ У РИМІ: отець Платонід Філяс про похорон Івана Франка

© Ігор МЕДВІДЬ історик, старший науковий співробітник Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, старший викладач кафедри Нової та Новітньої історії України УКУ В одній зі своїх попередніх статей, що має назву «За крок до останньої сповіді», я описав історію спроб уділити останню сповідь Іванові Франку, який лежав на смертному одрі. Нещодавно мій товариш історик Юрій…

ПЕТРО ФРАНКО: ПЕРЕРВАНИЙ ПОЛІТ

© Наталя ТИХОЛОЗ  Студія друга КРІЗЬ ВИР ВІЙНИ: НА ЗЕМЛІ І В ПОВІТРІ Початок див.: Студія перша. ПОЧАТОК ЛЕТУ: ВІД РІДНОГО ГНІЗДА ДО СВІТУ ПРИГОД 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Російська імперія приступила до повної мобілізації… Відтак розпочався глобальний збройний конфлікт, у який виявилися втягнутими 38 держав світу і який увійшов в історію…

ПРИЯТЕЛІ СВЯТОЇ ПОЕЗІЇ: Іван Франко та Леся Українка

© Галина ЛЕВЧЕНКО Доктор філологічних наук, професорка кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка     Студія 4 «МІЖ СВОЇМИ»: Іван Франко та Леся Українка в полеміці 1896-1897 рр.    Стаття Івана Франка «З кінцем року» Цікаву сторінку у взаєминах Лесі Українки та Франка склала їхня дискусія «Між своїми» на сторінках журналу «Життє…

ПРИЯТЕЛІ СВЯТОЇ ПОЕЗІЇ: Іван Франко та Леся Українка

© Галина ЛЕВЧЕНКО Доктор філологічних наук, професорка кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка     Студія 3 «АРТИСТКА В ПОВНІМ ЗНАЧЕННІ СЬОГО СЛОВА» (Леся Українка очима Франка-критика)  Окрім редакторської та видавничої підтримки Франко був першим уважним критиком творів Лесі Українки, посприявши формуванню її літературного реноме, анонсуючи вихід її книг та часто згадуючи…

ПРИЯТЕЛІ СВЯТОЇ ПОЕЗІЇ: Іван Франко та Леся Українка

© Галина ЛЕВЧЕНКО Доктор філологічних наук, професорка кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка     Студія 2 «У видавецькому ділі»: Іван Франко – редактор та публікатор творів Лесі Українки  «Тільки останню коректу, будьте такі ласкаві, самі протримайте, то вже буде мені на певність, що хоч у моїх віршах і є помилки…

«НЕ МОЖУЧИ ЗАДЛЯ СВОЄЇ СЛАБОСТИ ЇСТИ МАЙЖЕ НІЧОГО…» (харчування Івана Франка часів недуги)

© Наталя ТИХОЛОЗ   «Der Mensch ist, was er isst» (нім. «Людина є те, що вона їсть»), ‒ славетний афоризм німецького філософа Людвіга Фоєрбаха. А відомий французький філософ та кулінар Жан Антельм Брія-Саварен у своєму трактаті «Фізіологія смаку» (1825) писав: «Скажи мені, що ти їси; я скажу тобі, що ти». На перший погляд, ці фрази видаються…