ПРИЯТЕЛІ СВЯТОЇ ПОЕЗІЇ: Іван Франко та Леся Українка

© Галина ЛЕВЧЕНКО Доктор філологічних наук, професорка кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка     Студія 4 «МІЖ СВОЇМИ»: Іван Франко та Леся Українка в полеміці 1896-1897 рр.    Стаття Івана Франка «З кінцем року» Цікаву сторінку у взаєминах Лесі Українки та Франка склала їхня дискусія «Між своїми» на сторінках журналу «Життє…

ПРИЯТЕЛІ СВЯТОЇ ПОЕЗІЇ: Іван Франко та Леся Українка

© Галина ЛЕВЧЕНКО Доктор філологічних наук, професорка кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка     Студія 3 «АРТИСТКА В ПОВНІМ ЗНАЧЕННІ СЬОГО СЛОВА» (Леся Українка очима Франка-критика)  Окрім редакторської та видавничої підтримки Франко був першим уважним критиком творів Лесі Українки, посприявши формуванню її літературного реноме, анонсуючи вихід її книг та часто згадуючи…

ПРИЯТЕЛІ СВЯТОЇ ПОЕЗІЇ: Іван Франко та Леся Українка

© Галина ЛЕВЧЕНКО Доктор філологічних наук, професорка кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка     Студія 2 «У видавецькому ділі»: Іван Франко – редактор та публікатор творів Лесі Українки  «Тільки останню коректу, будьте такі ласкаві, самі протримайте, то вже буде мені на певність, що хоч у моїх віршах і є помилки…

«НЕ МОЖУЧИ ЗАДЛЯ СВОЄЇ СЛАБОСТИ ЇСТИ МАЙЖЕ НІЧОГО…» (харчування Івана Франка часів недуги)

© Наталя ТИХОЛОЗ   «Der Mensch ist, was er isst» (нім. «Людина є те, що вона їсть»), ‒ славетний афоризм німецького філософа Людвіга Фоєрбаха. А відомий французький філософ та кулінар Жан Антельм Брія-Саварен у своєму трактаті «Фізіологія смаку» (1825) писав: «Скажи мені, що ти їси; я скажу тобі, що ти». На перший погляд, ці фрази видаються…

ТЕЛЕГРАМИ ДУХІВ (Франкові записи снів і галюцинацій)

© Богдан ТИХОЛОЗ Ми створені із сновидінь. Вільям Шекспір. «Буря» (переклад Миколи Бажана) У наших снах більш правди, ніж в словах. Вільям Шекспір. «Ромео і Джульєтта» (переклад Ірини Стешенко) Наскільки відомо, Іван Франко ніколи не вів щоденника (у буквальному сенсі цього слова). Щоправда, в його архіві збереглося чимало записних книжок та загальних зошитів із різноманітними…

ІВАН-ЗМІЄБОРЕЦЬ (зміїна символіка у життєтворчості Франка)

© Богдан ТИХОЛОЗ Мабуть, не я перший помітив, що в образному мисленні Івана Франка важливу роль відіграють анімалістичні, насамперед зооморфні та орнітоморфні символи. Їхня питома вага в структурі поетичного космосу письменника-мислителя навіть на позір відчутно більша, аніж, скажімо, фітоморфної, плантитативної, рослинної символіки, яка фігурує частіше у фольклоризованих стилізаціях, аніж у витворах індивідуальної творчої фантазії. Можливо,…

ЛІСОВА ДУША: ліс у життєтворчості Івана Франка

© Наталя ТИХОЛОЗ Серед численних природних ландшафтів (водойма, болото, поле, пустеля, гора, печера тощо) ліс – чи не найзагадковіший топос. Будучи цілком реальним локусом, він водночас є таємничим, навіть містичним простором, де співіснують і взаємодіють боги і смертні, люди і демони, справжні та фантастичні рослини й тварини. Словом, ліс – це ідеальне місце зустрічі реального…