© Ярослава МЕЛЬНИК Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри філології Українського Католицького Університету     Апокрифи «дивовижною луною відбилися» у багатьох творах Івана Франка, дарували йому безліч прекрасних мотивів і образів: у поемі «Іван Вишенський», у поетичній картці «Як голова болить!..», в оповіданні «Під оборогом», а також у двох гуцульських «образках» — у новелі «Терен у…

© Богдан ТИХОЛОЗ Ув інтимному листі від 13 липня 1879 року донька лолинського священика, 22-літня Ольга Рошкевич, поскаржилася своєму на рік старшому адресатові, амбітному літераторові й молодому політикові-бунтареві, на глибоке внутрішнє роздвоєння: «Я тепер чую в собі ніби дві істоти, дві душі, одна – моя давня, знакома тобі і всім, а друга – нова, камінна» [т. 48,…

© Наталя ТИХОЛОЗ  Я хочу, щоби казка була правдоподібна, а не схожа на безладний сон, щоби в ній не було ні банальностей, ні дурниць. А найбільше мені хочеться, щоб під серпанком вимислу проникливий погляд міг упізнати в ній глибоку істину… Вольтер Коли мовиться про казкотворчість Івана Франка, то поруч зі збіркою “Коли ще звірі говорили”, “арабськими…

© Богдан ТИХОЛОЗ Бо вечір се святий; палає світло всюди, І огник радости у кождій тліє груди! Іван Франко. «Святовечірня казка» (1883) Серед усіх свят народного календаря Святий вечір вирізняється особливою, сливе містичною таємничістю та неповторною атмосферою сімейного затишку і тепла. Цей сакральний і водночас дуже приватний, «домашній», родинний час пов’язаний із цілим комплексом народних вірувань…

© Наталя ТИХОЛОЗ Попри загальновизнану двоадресатність казки (її спрямованість на дві різновікові читацькі аудиторії – дітей і дорослих), мабуть, ні в кого не викличе сумніву твердження, що все-таки пріоритетне місце в структурі рецептивного поля жанру в цьому разі посідає таки малеча. Діти – не тільки вдячні читачі й слухачі фольклорних та літературних казок, а й найвимогливіші…

© Богдан ТИХОЛОЗ Були оплески й брава Й не лиха була слава; Тепер того не стало, Та ніщо не пропало. Іван Франко. 1916 Рівно 100 років минає від тої миті, коли 28 травня 1916 року, о 4-й годині пополудні перестало битися серце творця «Каменярів» та «Мойсея». Проте упродовж цих 100 років без Франка уявлення пересічного читача про…

© Богдан ТИХОЛОЗ З чого починається Франко? На це питання можна відповідати по-різному – залежно від того, як розуміти той «початок». Можна сказати, що Франко починається з Нагуєвич, з роду Якова-коваля, з батьківської кузні і звуків батькового молота, з лісових пригод і початкової школи в Ясениці-Сільній… І все це правда. Але з чого починається той Франко,…

 © Богдан ТИХОЛОЗ Світлина Богдана Волошина (Пана Марциняка) Найголовніше на Великдень – не забути про Христа. Про Його смерть і Воскресіння. Про жертву і про спасіння. Про дух і сенс цього найбільшого християнського свята. Бо за паскою й ковбаскою, за крашанками і писанками, щедрими гостинами й веселими гаївками ми часом уже не здаємо собі справи з…