© Наталя ТИХОЛОЗ 1949 року, після смерті свого чоловіка Петра Ключка[1], Анна Франко-Ключко[2] переїхала до Торонто (Канада), де прожила майже 40 років аж до своєї смерті 24 квітня 1988 р. Курси медсестер, які відвідувала ще дівчиною у Євгена Озаркевича, а також довголітній досвід праці поруч з чоловіком-лікарем дали змогу їй невдовзі обійняти посаду медсестри у «Східному…
© Ярослава МЕЛЬНИК Докторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка Українського вільного університету (Мюнхен) «Лист до мене прошу адресувати на ім’я Катря Лисенко Ма[р]і[ї]н[сько]-Благовєщенская №95, передати О.»[1], — на таку помітку натрапляємо в одному з «київських» листів Ольги Франко до Івана Франка, датованому кінцем грудня 1900 року. Маріїнсько-Благовіщенська, 95 — це домашня адреса…
© Наталя ТИХОЛОЗ Про літування Івана Франка у Криворівні свого часу залишив чудові спомини Олекса Волянський (роки життя: 7.10.1862 – 2.03.1947)[1], що був священником цього села у 1893–1922 роках. Саме у час його парохування Криворівня стала українськими Атенами і щедро гостила у себе на літні вакації українську інтелігенцію з Галичини і Великої України. Уперше спокусилися на…
© Ярослава МЕЛЬНИКДокторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка Українського вільного університету (Мюнхен) Чудес святого Миколая в Івана Франка, як відомо, три: одне прозове — «Чудо з половчином», уперше оприлюднене у збірці «Староруські оповідання» (1900), і два поетичні — «Чудо з ковром» і «Чудо з утопленим хлопцем», перша публікація у збірці «Давнє й…
© Богдан ТИХОЛОЗ Свого часу про Франкового кота довідалася вся Україна[1]. Та не всі досі знають, що у Франків був і пес. І не якийсь там розманіжений хатній декоративний песик, ні, а таки поважний, великий пес! І от – знову маленьке відкриття! – на підставі різних джерел, більшість із яких виявила Наталя Тихолоз[2], вдалося встановити, що ж…
© Валерій КОРНІЙЧУК Доктор філологічних наук,професор кафедри української літературиім. акад. Михайла ВознякаЛьвівського національного університетуімені Івана Франка Львівський університет “не був тоді світочем у царстві духа” [т. 34, с. 372][1] , “університет Львівський дрімав тоді сном праведних на т(ак) зв(аних) Вгоtstudium” [т. 37, с. 188–189], “лекції на університеті зовсім мене не зайняли і не дали мені нічогісінько – ані методи, ані здобутків”…
© Наталя ТИХОЛОЗ Студія перша. СЕНСИ І СИМВОЛИ ВЕЛИКОДНЯ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ІВАНА ФРАНКА: ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ Сьогодні воскресає не тільки весна,але і Христос воскресає,не тільки зима зазнає поразки,зазнає поразки смерть в усіх своїх формах,зло у всіх своїх проявах, не виключаючи й етичних. Іван Франко «Писанки» (1893) На річках скресає лід. З вирію повертаються птахи і замиловують…
На кінець серпня цього року припало два ювілеї: на 27 серпня — 165-річчя від дня народження Івана Франка, на 24 серпня — 150-річчя від дня народження Василя Щурата, поета, літературознавця, фольклориста, перекладача, педагога. Останній ювілей, як не прикро, у нашому культурному просторі залишився майже непоміченим. Сподіваємося, що лише наразі. На честь ювілею Василя Щурата —…
© Наталя ТИХОЛОЗ Ліпік – невеличке містечко у Хорватії (історична область Славонія), розміщене в долині річки Пакра поміж схилами гір Папука і Псуня. Це охайне містечко – відомий ще з часів Австро-Угорщини бальнеологічний курорт, що славиться своїм термальними і мінеральними водами, а також – унікальною породою коней ліпіцанерів, які народжуються чорними, а, зростаючи, перетворюються на попелясто-білих…
© Богдан ТИХОЛОЗ © Наталя ТИХОЛОЗ Мандрівки – улюблене заняття Івана Франка, поруч із рибальством та збиранням грибів (незрідка усі ці три справи поєднувалися, особливо під час відпочинку в Карпатах). Непосидючий класик найбільше любив мандрувати пішки чарівними місцинами рідного краю (передусім Галичини, Бойківщини та Гуцульщини), а заразом – збирав фольклор та спостерігав за народними звичаями і побутом, так…
Франко:Наживо/Franko:Live 