«ВИЗВОЛЕННЯ»… В НЕВОЛЮ: Петро Франко в трагіфарсі «золотого вересня»

© Наталя ТИХОЛОЗ 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Розпочалася руйнівна і жорстока Друга світова війна. 17 вересня у війну включився і СРСР. На підставі таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа Польщу було поділено між Сталіном і Гітлером. Наслідком цієї угоди стало приєднання західноукраїнських земель до СРСР. У радянській історіографії окупацію Західної України називали «золотим вереснем».…

ПЕТРО ФРАНКО І СПОРТИВНА КОЛОМИЯ: причинки до історії фізичної культури Прикарпаття

© Наталя ТИХОЛОЗ   З 11 вересня 1922 р. по 25 липня 1930 р. Петро Франко працював учителем у Коломийській державній чоловічій гімназії з українською мовою викладання. Одночасно учителював також і у приватній жіночій гімназії «Рідної школи» з українською мовою викладання та в єврейській гімназії[1]. Викладав фізику, хімію, біологію, природознавство, математику, географію, руханку (фізкультуру). 5 листопада 1923 р. захистив…

Тисяча й один день Абу-Касимових капців: арабська казка від Івана Франка

© Наталя ТИХОЛОЗ  «За що д[окто]р Франко не візьметься, все в нього виходить до ладу, на всьому лежить печать великого талану. От і на полі дитячої літератури: все найкраще, що надруковано нашою мовою, дав нам Франко»[1], – писав Агатангел Кримський. І справді, поруч із безсмертним «Лисом Микитою», збіркою казок «Коли ще звірі говорили» стоять чудові «арабські…

ПОЕТ ЯК ПАРФУМЕР: аромотерапія від Франка

© Богдан ТИХОЛОЗ  Я тільки приніс тобі запах слова. Микола Хвильовий. “Арабески”. 1927 …Його називали по-різному – за життя і по смерті. Малий Мирон. Великий Каменяр. Вічний революціонер. Український Мойсей. І це далеко не повний перелік означень творчого феномена Івана Франка. Але… Парфумер? Та невже? Зрозуміло, парфумером за фахом чи родом занять Франко ніколи не був.…

КОНКІСТАДОР УКРАЇНСЬКОГО НЕБА (Петро Франко – піонер галицької військової авіації)

© Наталя ТИХОЛОЗ Що за нами, хай навіки Вкриє попіл життьовий! Або смерть, або побіда! – Се наш оклик бойовий! До відважних світ належить, К чорту боязнь навісну! Кров і труд ось тут здвигне нам Нову, кращу вітчину! Іван Франко. «Конкістадори» (1904) В останній рік Першої світової війни авіація (тоді часто уживали також терміни летунство,…

ПІДКОРЕННЯ НЕБА: Аеронарис Петра Франка «У літаку»

Імʼя Петра Франка тісно уплетено в історію української авіації. 1 грудня 1918 р. він був призначений командантом Летунського відділу УГА (до 26 березня 1919 р.) і референтом летунства при Державнім Секретаріаті Військових Справ (до 10 квітня 1919 р.). Саме завдяки його зусиллям було облаштовано авіаційну базу у м. Красному неподалік від Львова, де і осів…

“Лещетарська прогулька” Петра Франка у Брюховичі

«…Зима з її засипами, морозами, катарами, перестудами і медвежим півсном, має, крім теплої кімнати, свою красу, принаду й своєрідний чар. Лише треба хотіти використати це, що вона дає, себто треба заніматися зимовими спортами», – так писалося у січневому номері жіночого журналу «Нова хата» за 1926 р[1]. «Королем» зимових спортів називали наші прабабусі і прадідусі лещетарство…

ЗАБУТИЙ ЩОДЕННИК З АРХІВУ У РИМІ: отець Платонід Філяс про похорон Івана Франка

© Ігор МЕДВІДЬ історик, старший науковий співробітник Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, старший викладач кафедри Нової та Новітньої історії України УКУ В одній зі своїх попередніх статей, що має назву «За крок до останньої сповіді», я описав історію спроб уділити останню сповідь Іванові Франку, який лежав на смертному одрі. Нещодавно мій товариш історик Юрій…

ПЕТРО ФРАНКО: ПЕРЕРВАНИЙ ПОЛІТ

© Наталя ТИХОЛОЗ  У дитинстві він був ще той непосида. Його цікавило усе довкола. Він намагався бути скрізь. Часто падав, піднімався і біг далі. Любив долати труднощі, випробовувати себе і світ на міцність. Невимовно любив життя, у всіх його проявах. Відчував драйв від спускання на дарабах по Черемошу, круто грав у футбол, допомагав людям, жартував, ніжно…

З ХАРКОВА ДО ЛЬВОВА: подорожні враження Тараса Франка

У вирі кривавого ХХ ст. було покалічено і знищено багато доль… Розвал імперій, війни, голодомори, концтабори, перерозподіл територій та утвердження нових державних укладів – усе це вплинуло на траєкторії родинних історій українців того часу. Зібрані докупи і збережені у памʼяті нащадків, усі вони – ці історії ‒ і творять сьогодні «живу» історію нашої країни… Непростою…