«ФРАНКО ВСЕ ЧИСТО РОЗКАЗУЄ ЖІНЦІ»: Михайло Павлик і родина Франків

© Ярослава МЕЛЬНИКДокторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка Українського вільного університету (Мюнхен) Змальовуючи у своїх мемуарних нотатках «Іван Франко і його родина» (1956) портрети приятелів і недругів батьків, Михайла Павлика Анна Франко-Ключко відносила до останніх: «Одним із постійних, майже щоденних, відвідувачів дому був Михайло Павлик, родом із Косова, шкільний товариш тата. З браку…

«ОДІССЕЯ МОГО ЖИТТЯ» (Село Довге…): невідомі мемуари Анни Франко-Ключко

Продовжуємо публікацію спогадів Анни Франко-Ключко “Одіссея мого життя”. У сьогоднішньому поданні – дві наступні частини із розділу “ІІІ. З Ужгороду до Відня”: “Село Довге і його околиця” та “Переслідування”. Упорядкування тексту і коментарі Наталі ТИХОЛОЗ ІІІ. З УЖГОРОДУ ДО ВІДНЯ Село Довге і його околиця В міжчасі ми мали змогу розглянутися в Довгім, а згодом…

«ОДІССЕЯ МОГО ЖИТТЯ» (ІІІ. З Ужгороду до Відня): невідомі мемуари Анни Франко-Ключко

Третя частина спогадів Анни Франко-Ключко «Одіссея мого життя», що має назву «ІІІ. З Ужгороду до Відня», була опублікована у дев’ятнадцяти поданнях у канадській газеті «Гомін України» за 1959 р. (№ 29. Від 11. VІІ. С.10; №30. Від 18. VІІ. С.10; №31. 25. VІІ. С. 10; №33-34. Від 15. VІІІ. С. 10; №35. Від 22. VІІІ.…

«ОДІССЕЯ МОГО ЖИТТЯ» (ІІ. З Берліну до Ужгороду): невідомі мемуари Анни Франко-Ключко

Друга частина спогадів Анни Франко-Ключко «Одіссея мого життя», що має назву «[ІІ.] З Берліну до Ужгороду», була опублікована у шести номерах канадської газети «Гомін України» за 1959 р. (№24. 1.VІ. С. 3; № 25. Від13. VІ. С. 3; №26. Від 20. VІ. С. 3; №27. Від 27. VІ. С. 10; №28. 4.VІІ. С. 6; №…

«ОДІССЕЯ МОГО ЖИТТЯ» (І. З Києва до Берліну): невідомі мемуари Анни Франко-Ключко

Продовжуємо публікацію мемуарів Анни Франко-Ключко «Одіссея мого життя». Сьогодні наші читачі мають змогу прочитати першу частину споминів під назвою «З Києва до Берліну». Вони були опубліковані у шести номерах газети «Гомін України» за 1959 (№16. Від. 11.ІV. С. 3; №17. Від 18.ІV. С.3; № 18. Від 25.ІV. С.3; №21. Від 16.V. С.3; № 22. Від…

«ОДІССЕЯ МОГО ЖИТТЯ»: невідомі мемуари Анни Франко-Ключко

© Наталя ТИХОЛОЗ У сучасному франкознавстві донька Івана Франка Анна найперше відома своїми споминами «Іван Франко і його родина», що вийшли ювілейного 1956 року у Торонто. Ці спомини були даниною шани відомому Батькові. Але не про них сьогодні мова… У мемуарному спадку Анни Франко-Ключко абсолютно незнаними для нас залишилися її спогади під назвою «Одіссея мого життя»,…

У хаті доньки Івана Франка: інтерв’ю з Анною Ключко

 © Наталя ТИХОЛОЗ 1949 року, після смерті свого чоловіка Петра Ключка[1], Анна Франко-Ключко[2] переїхала до Торонто (Канада), де прожила майже 40 років аж до своєї смерті 24 квітня 1988 р. Курси медсестер, які відвідувала ще дівчиною у Євгена Озаркевича, а також довголітній досвід праці поруч з чоловіком-лікарем дали змогу їй невдовзі обійняти посаду медсестри у «Східному…

ЗА ЕПІСТОЛЯРНИМ РЯДКОМ: Ольга Франко і подружжя Лисенків

                                                   © Ярослава МЕЛЬНИК Докторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка Українського вільного університету (Мюнхен) «Лист до мене прошу адресувати на ім’я Катря Лисенко Ма[р]і[ї]н[сько]-Благовєщенская №95, передати О.»[1], — на таку помітку натрапляємо в одному з «київських» листів Ольги Франко до Івана Франка, датованому кінцем грудня 1900 року. Маріїнсько-Благовіщенська, 95 — це домашня адреса…

До життєпису Федора Васильовича Хоружинського, батька Ольги Франко

© Андрій ПАРАМОНОВ Дослідник історії Слобідської України Ольга Хоружинська відома в Україні і світі як дружина Івана Яковича Франка. Вважається, що вона народилась в селі Бірки Харківської губернії в родині дрібного поміщика і чиновника у 1864 році. Родовід Хоружинських давно мене цікавив. Колись я мріяв видати книжку про Ольгу Хоружинську та її родину, представити її…

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДОРОБОК ПЕТРА ФРАНКА: у пошуках творчого «я»

© Наталя ТИХОЛОЗ Феномен Івана Франка як письменника-класика загальновизнаний і канонізований в історії української літератури та культури загалом. Водночас набагато менш знаним – і досі не визнаним! – є той факт, що літературні традиції великого батька знайшли продовження у творчій діяльності його нащадків, і передусім дітей: Андрія[1], Тараса[2], Петра і Ганни[3] Франків. Усі вони були не…