«ПРОТИВ РОЖНА ПЕРТИ…» (Тарас Франко versus радянська влада)

© Валерій КОРНІЙЧУК Доктор філологічних наук,професор кафедри української літературиім. акад. М. ВознякаЛьвівського національного університетуімені Івана Франка «Против рожна перти, против хвиль плисти…» – це життєве кредо молодого Івана Франка з вірша «Semper idem!» набувало іншого, небезпечно зухвалого змісту в умовах радянської імперії, коли багатьом мужам доводилося, перефразовуючи Ліну Костенко, і бути блазнем, і повзати вужем. З усіх…

СПОРТИВНИМИ СТЕЖКАМИ ТАРАСА ФРАНКА У РЯШЕВІ (невідомі факти до біографії)

Період життя і діяльності Тараса Франка у Ряшеві сьогодні належить до малознаних і малодосліджених сторінок його біографії. А тому будь-які документи, які оприявнюють цю сторінку життєпису Франкового сина, є особливо цінними і, хоч я і не люблю цього слова, свого роду «сенсаційними»! Особливу приємність викликає також те, що постать і діяльність Тараса Франка перебувають у…

ПАНАХИДА чи «НЕПРИСТОЙНА КОМЕДІЯ»? Відправа митрополита Андрея Шептицького за Іваном Франком у спогадах Софії Мурської

© Ігор МЕДВІДЬ кандидат історичних наук,заступник директора з наукової роботиЛьвівського національного літературно-меморіальногомузею Івана Франка,старший викладач кафедри історії УКУ Франкознавцям добре відомий факт, описаний у спогадах Анни Франко-Ключко про те, що митрополит Андрей Шептицький в 1917 році у Києві на її прохання відправив панахиду за Іваном Франком.  Донедавна – це було чи не єдине загальновідоме і…

ДАРУНКИ ЛЮБОВІ: Святий Миколай у домі Франків

 © Наталя ТИХОЛОЗ Іван Франко походив з глибоко релігійної сімʼї і був довгоочікуваною, вимоленою у Бога, дитиною. Відомо, що його батько Яків був дуже побожний. Він поставив у селі памʼятний хрест з нагоди скасування панщини 1848 р., подарував Нагуєвицькій церкві Св. Миколая переплетене і оправлене у срібло Євангеліє та справив іконостас (бо мав, окрім ковальських, ще й…

ІВАН ФРАНКО ЗБЛИЗЬКА: спогади Петра Франка про Батька

1937 року в часописі «Рідна школа» побачили світ чудові спогади Петра Франка про батька «Іван Франко зблизька» (Чис. 10 (від 15.V.). С. 134–137; Чис. 11 (від 1.VI.). С. 150–152; Чис. 12 (від 15.VI.). С. 166–172). Він написав їх у травні 1937-го та опублікував із нагоди 21-х роковин смерти Івана Франка. Того-таки року мемуари вийшли також…

ІВАН ФРАНКО В ПРИТУЛКУ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ

Стрiлецька установа «Приют для хорих i виздоровцiв УСС у Львові», заснована восени 1915 р., мiстилася в колишнiй дякiвськiй бурсi по вул. Петра Скарги, 2–А. У цьому будинку «невиразного вигляду, який рiвно добре мiг бути монастирем василiян, домом убогих, українською школою вправ, робiтнею братiв Вчеляк i Спiлка»[1], Iван Франко з’явився 13 листопада 1915 р. Ця дата…

ПЕРШИЙ. Петро Франко – директор і фундатор Музею свого Батька

© Наталя ТИХОЛОЗ З приходом радянської влади на західні терени України почалася і потужна кампанія з «совєтизації» образу Каменяра. Роль і масштаби постаті Івана Франка як мислителя, письменника, публіциста, громадського діяча не дозволяли просто його заборонити чи викреслити з історії, а тому його життя і діяльність намагалися «вписати» в ідеологічні рамки нової радянської дійсності. Іван Франко став…

ПАНІ ДОМУ: штрихи до портрета Ольги-Марії Франко з Білевичів

© Наталя ТИХОЛОЗ Імʼя Ольги Франко в Галичині та й поза її межами доволі знане, хоча й оповите пеленою легенд та домислів. Через відоме прізвище її часто плутають з дружиною Івана Франка. Уся справа в тому, що у родині відомого класика було дві Ольги Федорівни Франко. Перша, Ольга Франко з Хоружинських (1864–1941), родом зі Слобідської України…

«Відваги не тратила…»: Ольга Франко очима сина (забутий некролог Тараса Франка на смерть матері)

У ніч на 15 липня 1941 року відійшла у засвіт Ольга Франко з Хоружинських – дружина Івана Франка та мати чотирьох його дітей… 17 липня 1941 р. її поховали на Личаківському цвинтарі неподалік могили її чоловіка. У час смерті Ольги Франко, як і у час смерті її чоловіка, Україна була охоплена війною… На той час…

«ВИЗВОЛЕННЯ»… В НЕВОЛЮ: Петро Франко в трагіфарсі «золотого вересня»

© Наталя ТИХОЛОЗ 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Розпочалася руйнівна і жорстока Друга світова війна. 17 вересня у війну включився і СРСР. На підставі таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа Польщу було поділено між Сталіном і Гітлером. Наслідком цієї угоди стало приєднання західноукраїнських земель до СРСР. У радянській історіографії окупацію Західної України називали «золотим вереснем».…