© Наталя ТИХОЛОЗ Ліпік – невеличке містечко у Хорватії (історична область Славонія), розміщене в долині річки Пакра поміж схилами гір Папука і Псуня. Це охайне містечко – відомий ще з часів Австро-Угорщини бальнеологічний курорт, що славиться своїм термальними і мінеральними водами, а також – унікальною породою коней ліпіцанерів, які народжуються чорними, а, зростаючи, перетворюються на попелясто-білих…
© Богдан ТИХОЛОЗ © Наталя ТИХОЛОЗ Мандрівки – улюблене заняття Івана Франка, поруч із рибальством та збиранням грибів (незрідка усі ці три справи поєднувалися, особливо під час відпочинку в Карпатах). Непосидючий класик найбільше любив мандрувати пішки чарівними місцинами рідного краю (передусім Галичини, Бойківщини та Гуцульщини), а заразом – збирав фольклор та спостерігав за народними звичаями і побутом, так…
Тарас ФРАНКО Іван Франко був натура непосидюча. Він пристрасно любив подорожі, а особливо зв’язані з риболовлею. До мандрівок призвичаївся вже змалку. В ріднім селі Нагуєвичі часто ходив на Діл, великий заліснений хребет, що тягнеться від міста Стрия до Підбужжя. Про темні ліси і яруги Ділу односельчани оповідали багато казок, з яких одна лягла в основу…
1985 року відомий львівський франкознавець, бібліограф, етнограф Мирослав Мороз (роки життя: 1923–2006) опублікував у журналі «Жовтень» (нині це журнал «Дзвін») невідому незакінчену статтю Івана Франка, рукопис якої зберігся в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Стаття отримала заголовок за першими словами рукопису, оскільки була без назви. Текст статті засвідчує, що Іван Франко піднімався…
© Ярослава МЕЛЬНИК Докторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка Українського вільного університету (Мюнхен) До 105-ї річниці з дня смерти Івана Франката 100-ліття з часу перепоховання Сумна вiстка про смерть Iвана Франка, що помер пiд гомiн свiтової бурi, «перед порiшенням долi свого гарячо любленого народу»[1], завдала безмежної туги та жалю всiй Українi, всiм, до…
Пані Іванка Міліянчук є правнучкою Івана Франка по синові Петрові. Звісно, що ні свого діда Петра, ні тим паче прадіда Івана Франка вона не пам’ятає… Але її дитинство минуло на вулиці Запорізькій у Львові, де вона зростала під дбайливим оком своєї баба Ольги-Марії Франко з Білевичів. Так, так саме тієї Ольги Франко, книга рецептів якої…
Період життя і діяльності Тараса Франка у Ряшеві сьогодні належить до малознаних і малодосліджених сторінок його біографії. А тому будь-які документи, які оприявнюють цю сторінку життєпису Франкового сина, є особливо цінними і, хоч я і не люблю цього слова, свого роду «сенсаційними»! Особливу приємність викликає також те, що постать і діяльність Тараса Франка перебувають у…
© Лариса БОНДАР Кандидатка філологічних наук,професорка кафедри української літератури ім. акад. М. ВознякаЛьвівського національного університетуімені Івана Франка 1903 рік Леся Українка зустрічала, як звичайно, далеко від батьківщини – в Італії, на курорті Сан-Ремо. Минуло вже двадцять років виснажливої «тридцятилітньої війни» з туберкульозом, який диктував свої умови – де жити, як жити і навіть з ким; писати –…
© Ігор МЕДВІДЬ кандидат історичних наук,заступник директора з наукової роботиЛьвівського національного літературно-меморіальногомузею Івана Франка,старший викладач кафедри історії УКУ Франкознавцям добре відомий факт, описаний у спогадах Анни Франко-Ключко про те, що митрополит Андрей Шептицький в 1917 році у Києві на її прохання відправив панахиду за Іваном Франком. Донедавна – це було чи не єдине загальновідоме і…
© Ярослава МЕЛЬНИКДокторка філологічних наук, професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів), професорка Українського вільного університету (Мюнхен) 13 грудня 1913 року на урочистому відкритті Національного музею у Львові зустрілися два провідники українського народу, два українські Мойсеї ― Іван Франко і митрополит Андрей Шептицький. Як повідомляла тогочасна українська преса, сиділи вони праворуч від імпровізованого «престолу» посеред зали…
