© Наталя ТИХОЛОЗ Серед численних природних ландшафтів (водойма, болото, поле, пустеля, гора, печера тощо) ліс – чи не найзагадковіший топос. Будучи цілком реальним локусом, він водночас є таємничим, навіть містичним простором, де співіснують і взаємодіють боги і смертні, люди і демони, справжні та фантастичні рослини й тварини. Словом, ліс – це ідеальне місце зустрічі реального…

© Лариса БОНДАР Кандидат філологічних наук, професор кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка   Історія третя ФРАНЦУЗЬКА ПОМАНА Наприкінці 1883 року Іван Франко написав Уляні Кравченко листа, у якому вималював свій омріяний жіночий ідеал. Щоправда, Франкова приятелька претендувала на щось більше, ніж приязнь, і тому мала погану звичку вирізати з…

© Лариса БОНДАР Кандидат філологічних наук, професор кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка   Історія друга ДРУГА НАРЕЧЕНА  «Тричі мені являлася  любов», – повідомляє Франко у «Зів’ялому листі». І розшифровує у листі до Кримського 26 серпня 1898 p.: «Ще в гімназії я влюбився був у дочку одного руського попа Ольгу…

© Лариса БОНДАР Кандидат філологічних наук, професор кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка   У збірці Івана Франка „Зів’яле листя” є вірш „Тричі мені являлася любов”, де виразно змальовано три жіночі портрети: „ніжної, як лілея біла”, „смутної княгині” і „женщини чи звіра”. У листі до А.Кримського він розкодував імена цих…

© Наталя ТИХОЛОЗ …Нехай життя – борба, жорстокі, дикі лови, а в сфері духа є лиш різнородність! Іван Франко. “В плен-ері” ХІХ століття – час культурно-національного пробудження України в умовах “ночі бездержавності” (за влучною характеристикою Е. Маланюка). Широкий плин духовних і суспільних змін включав у себе звернення до правдивих етнічних вартостей, чи не найважливішою з…

Перед Першою світовою війною у Львові вслід за професором Академічної гімназії, головою гімнастичного товариства “Сокіл-Батько” Іваном Боберським лещетарство (лижний спорт) популяризували його учні, зокрема члени руханково-спортових товариств – Степан Гайдучок, Анатоль Лукашевич та Петро Франко. Відомо, що 15 лютого 1909 р. Іван Боберський перший в історії Львова об’їхав місто на лещетах[1]. Розміщені про це замітки…

   © Наталя ТИХОЛОЗ Схилившись о вікно, сиджу я в час вечірний, І зір мій мчить в простір глухий, мрачний, безмірний; І думи в світ летять, в хатки низькі й палати, Як буде мир Христа рожденного витати. Іван Франко. «Святовечірня казка» (1883)   Різдво – найбільше родинне, церковно-релігійне і громадське свято зимового календарно-обрядового циклу –…