«ДУХ ЙОГО ВІЧНО ЖИТИМЕ МІЖ НАМИ»: промови на похороні Івана Франка

© Ярослава МЕЛЬНИК Докторка філологічних наук,професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів),професорка Українського вільного університету (Мюнхен) До 105-ї річниці з дня смерти Івана Франката 100-ліття з часу перепоховання Сумна вiстка про смерть Iвана Франка, що помер пiд гомiн свiтової бурi, «перед порiшенням долi свого гарячо любленого народу»[1], завдала безмежної туги та жалю всiй Українi, всiм, до…

ВІДЛУННЯ (Штрих до взаємин Івана Франка і Лесі Українки)

© Лариса БОНДАР Кандидатка філологічних наук,професорка кафедри української літератури ім. акад. М. ВознякаЛьвівського національного університетуімені Івана Франка 1903 рік Леся Українка зустрічала, як звичайно, далеко від батьківщини – в Італії, на курорті Сан-Ремо. Минуло вже двадцять років виснажливої «тридцятилітньої війни» з туберкульозом, який диктував свої умови – де жити, як жити і навіть з ким; писати –…

СПОМИНИ ТАРАСА ФРАНКА ПРО ІВАНА БОБЕРСЬКОГО

Київський період у житті Тараса Франка залишив нам не багато творчих публікацій про спорт. А можливо про них ми й досі ще не довідались. До малознаних загалу належить і спомин Тараса Франка про свого учителя Івана Боберського, що був опублікований під криптонімом Т. Ф. у часописі «Ukrainian Weekly» (США) за 1957 рік, число 14 на…

ІВАН ФРАНКО ЗБЛИЗЬКА: спогади Петра Франка про Батька

1937 року в часописі «Рідна школа» побачили світ чудові спогади Петра Франка про батька «Іван Франко зблизька» (Чис. 10 (від 15.V.). С. 134–137; Чис. 11 (від 1.VI.). С. 150–152; Чис. 12 (від 15.VI.). С. 166–172). Він написав їх у травні 1937-го та опублікував із нагоди 21-х роковин смерти Івана Франка. Того-таки року мемуари вийшли також…

ПЕРШИЙ. Петро Франко – директор і фундатор Музею свого Батька

© Наталя ТИХОЛОЗ З приходом радянської влади на західні терени України почалася і потужна кампанія з «совєтизації» образу Каменяра. Роль і масштаби постаті Івана Франка як мислителя, письменника, публіциста, громадського діяча не дозволяли просто його заборонити чи викреслити з історії, а тому його життя і діяльність намагалися «вписати» в ідеологічні рамки нової радянської дійсності. Іван Франко став…

Самітний серед приятелів. Марія Струтинська про сучасників Івана Франка

«І доводилось йому й між людьми бути самітним, таким самітним, яким бувають усі високі уми», — ділився своїми згадками про Івана Франка через декілька днів після відходу того у вічність Петро Карманський («Розсвіт» (Раштатт), 1916, 4 червня). Про Франкову самітність пише і Марія Струтинська у своїх рефлексіях «Серед співробітників і знайомих Івана Франка. Думки над…

«Незнищима любов»: Марія Струтинська про героїню «Зів’ялого листя»

У багатій «любовній» франкіані, присвяченій «Зів’ялому листю»поета, причинок Марії Струтинської «Романтика, чи “внутрішня катастрофа”»? (До генези “Зів’ялого листя”)», який публікуємо нижче, перебуває, далебі, не на узбіччі дослідницьких рефлексій. Початок збагнення у критиці «Зів’ялого листя», нагадаємо, сягає ще Василя Щурата з його відгуком на перший жмуток «Зів’ялого листя» у збірці «З вершин і низин» та його…

Про трьох жінок у житті Івана Франка: образок Марії Струтинської

Марія Струтинська (Навроцька) (1897–1984) ― письменниця, журналістка, громадська діячка, редакторка органу Союзу Українок «Українка» (1937–1939), співредакторка часопису «Наші дні» (1941–1942). З 1944 року жила в Філадельфії. Літературні псевдоніми: Віра Марська, М.Терен, М. С-ка, М. С. Авторка повісті «Буря над Львовом» (1944–1952), п’єси «Американка» (1977), збірки оповідань «Помилка д-ра Варецького» (1964), книжок спогадів «Далеке зблизька» (1975)…