ІВАН-ЗМІЄБОРЕЦЬ (зміїна символіка у життєтворчості Франка)

© Богдан ТИХОЛОЗ Мабуть, не я перший помітив, що в образному мисленні Івана Франка важливу роль відіграють анімалістичні, насамперед зооморфні та орнітоморфні символи. Їхня питома вага в структурі поетичного космосу письменника-мислителя навіть на позір відчутно більша, аніж, скажімо, фітоморфної, плантитативної, рослинної символіки, яка фігурує частіше у фольклоризованих стилізаціях, аніж у витворах індивідуальної творчої фантазії. Можливо,…

ЛІСОВА ДУША: ліс у життєтворчості Івана Франка

© Наталя ТИХОЛОЗ Серед численних природних ландшафтів (водойма, болото, поле, пустеля, гора, печера тощо) ліс – чи не найзагадковіший топос. Будучи цілком реальним локусом, він водночас є таємничим, навіть містичним простором, де співіснують і взаємодіють боги і смертні, люди і демони, справжні та фантастичні рослини й тварини. Словом, ліс – це ідеальне місце зустрічі реального…

Франко vs “Той другий”: дводушництво як міфологема, проблема і код

© Богдан ТИХОЛОЗ Ув інтимному листі від 13 липня 1879 року донька лолинського священика, 22-літня Ольга Рошкевич, поскаржилася своєму на рік старшому адресатові, амбітному літераторові й молодому політикові-бунтареві, на глибоке внутрішнє роздвоєння: «Я тепер чую в собі ніби дві істоти, дві душі, одна – моя давня, знакома тобі і всім, а друга – нова, камінна» [т. 48,…