СВЯТВЕЧІР ТА РІЗДВО У ДОМІ ФРАНКІВ: дух і смак традицій

   © Наталя ТИХОЛОЗ Схилившись о вікно, сиджу я в час вечірний, І зір мій мчить в простір глухий, мрачний, безмірний; І думи в світ летять, в хатки низькі й палати, Як буде мир Христа рожденного витати. Іван Франко. «Святовечірня казка» (1883)   Різдво – найбільше родинне, церковно-релігійне і громадське свято зимового календарно-обрядового циклу –…

УЛЮБЛЕНА КОЛЯДА ІВАНА ФРАНКА

© Богдан ТИХОЛОЗ Про те, яке важливе місце в житті і творчості Івана Франка посідали різдвяні свята (насамперед Святвечір і Різдво), докладно вже сказано окремо (див.: ПРИ СВІТЛІ ТРЬОХ СВІЧОК (Святвечір із Франком). Різдво Христове письменник називав «найпоетичнішим святом у слов’ян, ба й у всіх народів християнських» [т. 28, с. 17][1] (див.: ФРАНКО ПРО РІЗДВО: «найпоетичніше свято у…

ПРИ СВІТЛІ ТРЬОХ СВІЧОК (Святвечір із Франком)

© Богдан ТИХОЛОЗ Бо вечір се святий; палає світло всюди, І огник радости у кождій тліє груди! Іван Франко. «Святовечірня казка» (1883) Серед усіх свят народного календаря Святий вечір вирізняється особливою, сливе містичною таємничістю та неповторною атмосферою сімейного затишку і тепла. Цей сакральний і водночас дуже приватний, «домашній», родинний час пов’язаний із цілим комплексом народних вірувань…

ФРАНКО ПРО РІЗДВО: «найпоетичніше свято у всіх народів християнських»

«Різдвяні свята — се, без сумніву, найпоетичніше свято у слов’ян, ба й у всіх народів християнських. Чисто людський, а в значній мірі й соціальний інтерес в’яжеться тут найтісніше з інтересом догматично-обрядо­вим. Народження Того, що мав статися вчителем і просвіти­телем світу, потіхою «всіх труждающихся и обремененных», народження Його серед найбідніших обставин, в стайні між худобиною, все…