МІЖ ІДЕАЛОМ І РЕАЛЬНІСТЮ: проблематика праці Івана Франка “Поза межами можливого”

 © Богдан ТИХОЛОЗ Дивовижним універсалізмом свого генія Іван Франко завдячував гарячому бажанню «обняти цілий круг людських інтересів», аби «не лишитися чужим у жаднім такім питанні, що складається на зміст людського життя», а отже, «бути чоловіком» [т. 31, с. 309]. «Бути чоловіком», «цілим чоловіком» для Франка означало – бути творцем. Іван Франко як «цілий чоловік», «цілий творець»[1]…

ШКОЛА СВОБОДИ: політична філософія і практика Івана Франка

© Богдан ТИХОЛОЗ Пізніша українська думка не дуже збагатила будівничий критицизм Франка, як і прямо позитивні осяги його думки. Ніхто не простежив його шляху крізь позитивізм і соціялізм до нового світогляду і до нової політичної синтези. Крайня пора сьогодні проаналізувати, як Франко у своїй національно-демократичній синтезі переборов дилему соціялізм-націоналізм, яка ціле століття мучить українську людину та веде…

БУРКУСЬ: хто сторожив спокій дому Франка?

© Богдан ТИХОЛОЗ Свого часу про Франкового кота довідалася вся Україна[1]. Та не всі досі знають, що у Франків був і пес. І не якийсь там розманіжений хатній декоративний песик, ні, а таки поважний, великий пес! І от – знову маленьке відкриття! – на підставі різних джерел, більшість із яких виявила Наталя Тихолоз[2], вдалося встановити, що ж…

ФРАНКО-МАНДРІВНИК: 20 цікавих фактів

© Богдан ТИХОЛОЗ © Наталя ТИХОЛОЗ Мандрівки – улюблене заняття Івана Франка, поруч із рибальством та збиранням грибів (незрідка усі ці три справи поєднувалися, особливо під час відпочинку в Карпатах). Непосидючий класик найбільше любив мандрувати пішки чарівними місцинами рідного краю (передусім Галичини, Бойківщини та Гуцульщини), а заразом – збирав фольклор та спостерігав за народними звичаями і побутом, так…

ФРАНКО – КОМПОЗИТОР, ЛІРИЧНА ДРАМА І ЦАРСЬКА ЦЕНЗУРА?.. (ще одна загадка “Зів’ялого листя”)

© Богдан ТИХОЛОЗ Ні дня без відкриття – наукове гасло #ДомуФранка. Ось і сьогодні несподіванка: мелодія, яку склав САМ Іван Франко до своєї поезії, нотографічно зафіксована завдяки ще одному видатному культурному діячеві – композиторові й вченому-етномузикологу Філаретові Колессі! Франко-поет, Франко-політик, Франко-філософ… Так, так, так…Але – Франко – КОМПОЗИТОР??? Справді,Франко дивує! Та про все за порядком. Що Франко…

ПОЕТ ЯК ПАРФУМЕР: аромотерапія від Франка

© Богдан ТИХОЛОЗ  Я тільки приніс тобі запах слова. Микола Хвильовий. “Арабески”. 1927 …Його називали по-різному – за життя і по смерті. Малий Мирон. Великий Каменяр. Вічний революціонер. Український Мойсей. І це далеко не повний перелік означень творчого феномена Івана Франка. Але… Парфумер? Та невже? Зрозуміло, парфумером за фахом чи родом занять Франко ніколи не був.…

«НЕ ПОТОКАМИ ШУМНИХ ФРАЗ…»: ФРАНКО ЧИ ШЕПТИЦЬКИЙ?

© Богдан ТИХОЛОЗ «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою невтомною працею любіть Україну». Це висловлювання сьогодні у суспільній свідомості міцно асоціюється з величною постаттю митрополита Андрея Шептицького, ба більше, є однією з найпопулярніших і найупізнаваніших його цитат. Щоб у цьому переконатися, достатньо заґуґлити бодай фрагмент цього речення – й одразу отримати сотні і навіть тисячі…

ТЕЛЕГРАМИ ДУХІВ (Франкові записи снів і галюцинацій)

© Богдан ТИХОЛОЗ Ми створені із сновидінь. Вільям Шекспір. «Буря» (переклад Миколи Бажана) У наших снах більш правди, ніж в словах. Вільям Шекспір. «Ромео і Джульєтта» (переклад Ірини Стешенко) Наскільки відомо, Іван Франко ніколи не вів щоденника (у буквальному сенсі цього слова). Щоправда, в його архіві збереглося чимало записних книжок та загальних зошитів із різноманітними…

ІВАН-ЗМІЄБОРЕЦЬ (зміїна символіка у життєтворчості Франка)

© Богдан ТИХОЛОЗ Мабуть, не я перший помітив, що в образному мисленні Івана Франка важливу роль відіграють анімалістичні, насамперед зооморфні та орнітоморфні символи. Їхня питома вага в структурі поетичного космосу письменника-мислителя навіть на позір відчутно більша, аніж, скажімо, фітоморфної, плантитативної, рослинної символіки, яка фігурує частіше у фольклоризованих стилізаціях, аніж у витворах індивідуальної творчої фантазії. Можливо,…

Франко vs “Той другий”: дводушництво як міфологема, проблема і код

© Богдан ТИХОЛОЗ Ув інтимному листі від 13 липня 1879 року донька лолинського священика, 22-літня Ольга Рошкевич, поскаржилася своєму на рік старшому адресатові, амбітному літераторові й молодому політикові-бунтареві, на глибоке внутрішнє роздвоєння: «Я тепер чую в собі ніби дві істоти, дві душі, одна – моя давня, знакома тобі і всім, а друга – нова, камінна» [т. 48,…