© Богдан ТИХОЛОЗ  Я тільки приніс тобі запах слова. Микола Хвильовий. “Арабески”. 1927 …Його називали по-різному – за життя і по смерті. Малий Мирон. Великий Каменяр. Вічний революціонер. Український Мойсей. І це далеко не повний перелік означень творчого феномена Івана Франка. Але… Парфумер? Та невже? Зрозуміло, парфумером за фахом чи родом занять Франко ніколи не був.…

© Наталя ТИХОЛОЗ Серед численних природних ландшафтів (водойма, болото, поле, пустеля, гора, печера тощо) ліс – чи не найзагадковіший топос. Будучи цілком реальним локусом, він водночас є таємничим, навіть містичним простором, де співіснують і взаємодіють боги і смертні, люди і демони, справжні та фантастичні рослини й тварини. Словом, ліс – це ідеальне місце зустрічі реального…

© Лариса БОНДАР Кандидат філологічних наук, професор кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка   Історія третя ФРАНЦУЗЬКА ПОМАНА Наприкінці 1883 року Іван Франко написав Уляні Кравченко листа, у якому вималював свій омріяний жіночий ідеал. Щоправда, Франкова приятелька претендувала на щось більше, ніж приязнь, і тому мала погану звичку вирізати з…

© Лариса БОНДАР Кандидат філологічних наук, професор кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка   У збірці Івана Франка „Зів’яле листя” є вірш „Тричі мені являлася любов”, де виразно змальовано три жіночі портрети: „ніжної, як лілея біла”, „смутної княгині” і „женщини чи звіра”. У листі до А.Кримського він розкодував імена цих…

© Богдан ТИХОЛОЗ Бо вечір се святий; палає світло всюди, І огник радости у кождій тліє груди! Іван Франко. «Святовечірня казка» (1883) Серед усіх свят народного календаря Святий вечір вирізняється особливою, сливе містичною таємничістю та неповторною атмосферою сімейного затишку і тепла. Цей сакральний і водночас дуже приватний, «домашній», родинний час пов’язаний із цілим комплексом народних вірувань…

  © Ярослава МЕЛЬНИК Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри філології Українського Католицького Університету   Напровеснi 1909 р. Iван Франко, сповiщаючи Надiю Кибальчич про перенесену в минулому (1908) роцi важку хворобу, писав: «Пройшов рiк, найстрашнiший у моїм життi, проведений серед таких терпiнь i прикростей i повний таких дивних пригод, яких, може, не суджено було нiкому на…

© Богдан ТИХОЛОЗ Були оплески й брава Й не лиха була слава; Тепер того не стало, Та ніщо не пропало. Іван Франко. 1916 Рівно 100 років минає від тої миті, коли 28 травня 1916 року, о 4-й годині пополудні перестало битися серце творця «Каменярів» та «Мойсея». Проте упродовж цих 100 років без Франка уявлення пересічного читача про…

© Богдан ТИХОЛОЗ З чого починається Франко? На це питання можна відповідати по-різному – залежно від того, як розуміти той «початок». Можна сказати, що Франко починається з Нагуєвич, з роду Якова-коваля, з батьківської кузні і звуків батькового молота, з лісових пригод і початкової школи в Ясениці-Сільній… І все це правда. Але з чого починається той Франко,…

 © Богдан ТИХОЛОЗ Світлина Богдана Волошина (Пана Марциняка) Найголовніше на Великдень – не забути про Христа. Про Його смерть і Воскресіння. Про жертву і про спасіння. Про дух і сенс цього найбільшого християнського свята. Бо за паскою й ковбаскою, за крашанками і писанками, щедрими гостинами й веселими гаївками ми часом уже не здаємо собі справи з…