Шановні читачі сайту ФРАНКО:НАЖИВО / FRANKO:LIVE ©!
Дякуємо за увагу до нашого проекту.
За перші три дні роботи сайту (1‒3 травня 2016 р., перші 72 години активної фази проекту) понад півтисячі відвідувачів понад тисячу разів переглянули розміщені на ньому матеріали (якщо бути точним – 579 відвідувачів, 1151 перегляд, станом на 23:30 цієї доби). Географія читачів також досить широка: більшість з України (що природно), але є також мешканці США, Канади, Італії, Австрії, Угорщини, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Чехії, Польщі, навіть Туреччини та Ізраїлю… ‒ загалом 22-х країн!
Це свідчить про те, що справу ми почали потрібну. Зрозуміло, йдеться про інтерес не до наших скромних персон, а до Франка і його спадщини.
Попередні результати опитування, оголошеного на сайті, показують, що читачів більше цікавить контент Франкової творчості, його основний «меседж», те, що він хотів нам сказати (філософські погляди, маловідомі твори…), ніж зовнішні обставини і біографічні подробиці (побут, дім, кухня…).
Ми розповідатимемо і про одне, й про друге, бо нема літератури й філософії без життя, як і життя ‒ без філософії й літератури.
Наш читач, яким його бачимо, ‒ не шанувальник «жовтої» преси («поглинач порожнеч», за визначенням Цвєтаєвої), а зацікавлений інтелектуал, який прагне не сенсації, а правди. Це й приємно, і відповідально – мати такого читача. Ми його шануємо і прагнемо відповідати його запитам. Тільки, звісно, не всім одразу 🙂
Тому тут, на нашому сайті, буде різне. Але тут не буде брехні.
І жодного слова без любові – до Франка, до України, до правди.
Відтак Ви не знайдете тут «жовтих» дописів про «смажені» псевдофакти і висмоктані з пальця «сенсації», на кшталт: «Франко знущався зі своєї жінки і «профукав» її казковий посаг», «На Франкових дітях природа відпочила», «Сенсація! Насправді Франко був нешлюбним сином єврея-чорнокнижника! (інший популярний варіант – антисемітом)», «У Франка був сифіліс, «підчеплений» від віденської повії! 100 %! Інформація з перших вуст!!!» і тому подібної антинаукової дурні.
Знаємо: лайків і поширень у подібних домислів було б значно більше. Але це не наш профіль і не наш рівень дискусії. Бо це суперечить принципам самого Франка:
Не мовчи, коли, гордо пишаючись,
Велегласно брехня гомонить,
Коли, горем чужим утішаючись,
Зависть, наче оса та, бринить,
І сичить клевета, мов гадюка в корчи, —Не мовчи!
Говори, коли серце твоє підіймається
Нетерплячкою правди й добра,
Говори, хай слів твоїх розумних жахається
Слямазарність, бездарність стара,
Хоч би ушам глухим, до німої гори, —Говори!
Цей вірш, записаний ув альбом медсестрі Зоні Юзичинській 3 лютого 1916 р., став поетичним заповітом хворого, але не зламаного письменника. А заповіти належить виконувати.
Апостол Павло навчав: «Правду говори благовременно і безвременно».
Франко любив цитувати цю думку.
Нам вона також подобається.
Бо немає нічого цікавішого, ніж правда.
Ще раз дякуємо всім зацікавленим.
Далі буде!
Щиро, Наталя і Богдан Тихолози
Франко:Наживо/Franko:Live 